Піонери на небосхилі
САМ – совість аморально молодих
Планета Нептун – перше небесне тіло, існування та місце розташування якого було вирахуване до того, як його вдалося побачити у телескопи. Завдяки гравітаційним збуренням у русі Урану було приблизно розраховано орбіту Нептуна і таким чином визначено небесну область, куди слід спрямувати погляди у його пошуках.
У системі взаємодій між політичними тілами української опозиції вже з півроку виникали гравітаційні збурення, що давали підстави прогнозувати відкриття нової, коли не планети, то принаймні планетоїда (планетоїдів), які будуть здійснювати свої гравітаційні впливи на орбіти "небесних тіл" першої величини – "зірок", так би мовити, імітованої опозиційності.
Огляд "зоряного неба"
На сьогодні в українському політичному середовищі склалася чітка ієрархія електоральних перспектив для опозиційних партій – "Батьківщина", "Фронт змін", "Удар" та "Свобода", що проголосили створення Об'єднаної опозиції України. За ними, у другому ряді – національно демократичні та націоналістичні партії, що їх не узяли як самостійних суб'єктів до групи "грандів". Вони голосно, щоб їх було чути у першому ряді, ведуть переговори про створення свого об'єднання. Це: Українська народна партія, "Наша Україна", Конгрес українських націоналістів, Рух, "Українська платформа-Собор" та інші. За ними – Громадянська позиція, Українська соціал-демократична партія, та Європейська партія, лідери яких вже встигли підписати Меморандум про співпрацю, бо їх теж не взяли у вищу лігу. Втім, УСДП заявляє, що завжди готова долучитися ще й до клубу об'єднаних опозиціонерів України, а Громадянська позиція не полишає надії на те, що її лідер отримає місце у списку партії "Удар".
Менш строката, хоча подібна, ситуація, у лівій частині політичного спектру: електорат комуністів відчує притягальну силу Наталії Вітренко та Олександра Мороза, а у Криму можливо, ще й "канонічних комуністів" Леоніда Грача.
У центрі взаємопоборюванням займатимуться Єдиний центр Віктора Балоги, Сильна Україна Сергія Тігіпка (не об'єднаються вони з ПР, бо з точки зору електорального ресурсу там вже немає із ким об'єднуватися), а також, можливо – Народна партія Володимира Литвина. Партії "центру" висуватимуть списки "про людське око", бо уся їхня надія на мажоритарні округи.
Отже це видима, так-би мовити, частина зоряного політичного неба, але спостерігаються "гравітаційні порухи" – активність у блогосфері та фейсбуці, метушня грантоїдів і громадських активістів – справжніх та симулянтів активності, – що свідчать про наміри сходження на український політичний небосхил нових світил. Минулої суботи одна з них по це заявила. Це добре, бо цілком природно.
Партії, дайте покермувати!
Ті, хто нині уособлює опозицію, ведуть суспільство до стратегічної поразки у протистоянні з владою. Так відбувається через безідейність, меркантильність, розрізненість та марнославство опозиціонерів. Ці якості притаманні, за поодинокими винятками, усім, хто займає нині нішу опозиційності. Потрапивши до наступного парламенту, вони, як і зазвичай, підпільно, або й відкрито будуть тулитися до тих, хто більше дасть посад і грошей. Вони вже набили суспільству оскомину, тому сукупний рейтинг правих і право-центриських опозиціонерів коливається в районі двадцяти відсотків. У влади ситуація набагато сумніша, навіть коли брати до уваги підтримку, провладних, насправді, лівих і центристів.
Розуміння цього штовхає до активності нові – мережеві утворення. Частина з їхніх участників, намагаючись боком підступитися до у участі у виборах, у своїх мотиваціях до політичної діяльності, насправді, не набагато ліпші за нинішніх опозиціонерів і представників влади. Їхня головна перевага лише у тому, що вони в парламенті ніколи не були. Це ті самі нові обличчя на які, кажуть, є попит електорату.
Згадані "гравітаційні впливи" дають підстави прорахувати дві або дві із половиною групи політичних піонерів, яким хочеться у депутати. Ще раз наголосимо: це добре, що хочеться! Та публічний, наразі, характер української політики вимагає публічності, і від тих, хто вперше претендує на владу: Хочете свій клин на політичній ниви? Тоді заявіть про нові змісти, які ви здатні привнести в українську політику!
Алгоритм входження у політику наведемо нижче, спочатку пояснивши, чому тих піонерських середовищ два із половиною. Річ у тому, що лідерські ядра є у двох груп, а інші учасники молодечої тусовки підтримують контакти різного рівня інтенсивності з обома, залежно від власних інтелектуально-культурних інтересів і перспектив вийти на кращі стартові позиції у політиці. Ближче до виборів кількість колективних шукачів-неофітів, які прагнуть мандатів, збільшиться за рахунок тих, хто не знайде собі місця в обох середовищах. Тоді "піонери" повторять шлях конфліктів старших колег. Аби цього не сталося слід вилазити на світ Божий, (перепрошую, треба було написати: "сонцесяйно, (білопухнасто) сходити на небосхилі української політики"), із ідеями – політичною платформою. Вона має бути конкурентнішою щодо того набору обтічних банальностей, які вішатиме на вуха електорату опозиція. Саме на базі цієї платформи і має бути сформована бригада претендентів на мандати. Об'єднана опозиція України дає чудову фору у змістовній діяльності. У першому пункті Угоди про її створення лише задекларовано намір колись до виборів розробити спільні програмні принципи. Отже, у політичних інфантів буде можливість, запропонувавши свої -беззастережно правильні і конкретні речі, примусити "стариганів" рухатися у змістовному кільватері новоспечених політиків. Аналогічна платформа має бути розроблена конкретно щодо Києва, бо тут незабаром відбудуться вибори до Київради та міського голови. Загалом було б не зле висунути у кожному з округів на виборах до Київради свого кандидата, і – обов'язково на посаду міського голови.
Наступним етапом має бути започаткування постійно діючого онлайн круглого столу та власного інтернет-радіо. Мети тут дві – шліфування змістовної платформи, наповнення її конкретною проблематикою і розширення середовища прихильників. Паралельно слід заручитися підтримкою моральних авторитетів, які б підтримали команду політичних яппі.
Союзний Ареопаг
Молода команда – ІІ (перша була, як відомо, у Леоніда Черновецького) має отримати публічну підтримку справжніх моральних авторитетів. Саме вони можуть звернутися до об'єднаної опозиції з публічною вимогою включити до своїх списків на прохідні місця та висунути в округах ту молодь не замурзану у корупційних оборудках. Ареопаг моральних авторитетів, як відомо, вже сформовано – Неполітична ініціатива першого грудня, але переконати учасників Ініціативи у необхідності підтримки кандидатур цих молодих та ранніх – ще та проблема. Там усі люди з колосальним життєвим досвідом, які чудово розуміють, справжні мотивації "піонерів" до політичної діяльності. Недаремно свою Ініціативу вони проголосили неполітичною. Знають бо, що, окрім жаги влади за її пошукачами може не виявитися, а ні бачення шляхів модернізації країни, а ні працездатності та сумлінності. Цікаво, що так само, як і суспільна ніша опозиційності, ніша моральних авторитетів також наповнюється дедалі більшим числом суб'єктів. І це – добре, бо дає змогу інтегрувати зусилля у публічній дискусії щодо справжніх чеснот політиків та їхньому публічному ж доборі. Тому, цілком слушним було б припрягти до корінників ареопагу, наприклад, "чесних фільтрувальників ради" та інших "стопорів цензури", коли на те була б згода потенційних учасників запрягу.
Втім, навіть, коли вдасться отримати публічне схвалення авторитетної громадськості, то це жодним чином не гарантуватиме успіху, бо опозиційні партії не включать їх до своїх списків без грошей. Хіба поодинокі "піонери" пройдуть до парламенту "городами" – по округах, себто.
Тут стратегічний цимес в іншому: процес підготовки до участі у виборах дасть змогу сформувати середовище однодумців, яке зможе взяти на себе відповідальність за країну, замінивши собою тих, хто нині імітує опозиційність та владу.
З моменту відкриття планети Нептун, у 1846 році, він ледь зробив одне коло довкола Сонця – період обертання 164 земних роки. Зробивши усе можливе аби потрапити до Ради, і не досягнувши мети, "піонери" мають зберегти і розбудувати власне, етично альтернативне середовище до нинішніх політиків. Період бо обертання в них довший, ніж у тих, хто стрімко переходить у категорію учорашніх, і то незалежно від біологічного віку та підсумків прийдешніх виборів.