Бойове мистецтво
Довелося мені сьогодні водити знайомих з Праги середмістям Києва. Пейзажною алеєю пройшли до Історичного музею, далі – на Михайлівську площу та Володимрську гірку. На Андріївський узвіз я їх не повів, бо соромно його у такому вигляді людям показувати. На Андріївський я, попід естакадою Фунікулеру, пішов сам, відправивши знайомих митися-купатися-відсипатися з дороги.
Видершись стрімкими сходами на гору Уздихальницю, побачив, що на будівлі Театру на Подолі ведуться будівельні роботи. Триває опорядження і будівлі "замку Річарда", з якого вперто намагаються зробити готель. Пристойного готелю там не буде, бо ніяк зробити басейн та паркінг. Там слід зробити зимову філію... Андріївського узвозу, запропонувавши приміщення у ньому продавцям виробів народних промислів та художникам, щоб вони не мерзли на морзі. Філію слід поєднати з вільним комунікативним простором, куди б люди могли приходити зі своїм харчем і просто спілкувалися та сидіти в інтернеті, як це віднедавна заведено у багатьох містах Європи, та й у Києві – на Володимирській і у провулку Шевченка. Може знайдеться там місце і мистецькому хостелу та кінозалу з виставковим центром.
Міркуючи таким чином я незчувся, як опинився на Контрактовій площі. Прямісінько перед гостинно відчиненими воротами Гостинного ж двору. (За каламбур не вибачатимуся. Направду існує два написання назви "Гостинного двору" З одним "н", коли йдеться про заклад торгівлі та двома, коли – про доброзичливість. Мені більше до вподоби з двома.). У ньому вчора відкрилася художня виставка "Культура у вигнанні", присвячена київській міській культурі, яку влада та бізнес активно вичавлюють з міста. Свіжий приклад спроба викинути з приміщення на Контрактовій Дитячий Академічний театр опери і балету.
Родзинкою виставки у Гостинному є картина того самого Громадянина Художника, де творчо переосмислено монументальну фігуру батьківщини-матері. Складно повірити, але двадцять років тому вона була єдиною спорудою, яка спотворювала мальовничість київських схилів з домінантою лаврської дзвіниці на них.
На виставці я зустрів колегу-блогера Ігоря Луценка, який розповів, що виставка відкрилася надвечір. Її відвідали кілька десятків киян, музичний супровід забезпечував гурт "Алітея". Виставку відкрито з тринадцятої до двадцять першої години. Завітайте!
Намагання перетворити Гостинний двір на прилисток нікому не потрібних гламурних бутіків направду не принесе його власникам прибутків. Цінності суперспоживатства лишаються у минулому. Гостинний двір також слід пертворити на мистецький простір. Той самий "зимовий Андріївський узвіз". Тум мають бути галереї, музейні виставки, приміщення для проведення театральних фестивалів, вистав та концертів під відкритим небом.
Метою створення такого громадського закладу не може бути отримання прибутків. Це просто комунікативний простір для сучасних людей, який працюватиме на самоокупності та за рахунок спонсорів, а також закладів громадського харчування. Споруді гостинного двору потрібна не реконструкція, а реставрація. Слід скасувати постанову Уряду про вилучення його з реєстру пам'яток! Цим опікуються громадяни – справжні кияни. Їхня діяльність не є протесаною. Вони просто роблять те, що робити слід. За тим старовинним лицарським девізом: "Роби, що належно, і нехай станеться те, що статися має". Влада їх не чує, намагаючись перетворити Гостинний двір на Негостинний для культури, сумління, гідності киян!
А ось "малюнки з виставки"
