17 жовтня 2025, 13:06

Парламент має повернути проект Держбюджету – 2026 в Уряд для кардинальної переробки

Вперше в історії українського парламентаризму у Верховній Раді діє урядова коаліція у складі лише однієї партії – "монобільшість". Здавалося б, що у таких ідеальних для влади умовах координація між Кабінетом Міністрів і його фракцією мала би бути ідеальною. Однак – ні. Так само вперше за останні 19 років до проекту бюджету подано найбільше поправок від народних депутатів – 3339 шт. З них від урядової партії "Слуга народу" – 652. Голова бюджетного комітету ВР, депутат від "Слуги народу", Роксолана Підласа назвала проект "бюджетом рожевих поні", наголосивши на відсутності реальних джерел надходжень для забезпечення пропонованих видатків. Депутати справедливо наголошують на тому, що прожитковий мінімум, запропонований у проекті не відповідає роздрібним цінам на критично важливі товари, що ставить на межу голодування мільйони пенсіонерів та інші вразливі категорії наших громадян.

Найбільш конструктивний, компетентний і відповідальний підхід до підготовки державного кошторису наступного року демонструє Юлія Тимошенко. Недарма вона двічі очолювала уряд України, виводячи країну із важких соціально-економічних обставин. Ю. Тимошенко пропонує 5 реальних джерел бюджетних надходжень.

По-перше, це реструктуризація внутрішнього державного боргу. З Держбюджету щорічно сплачується 175 млрд. грн. в рахунок погашення заборгованості Уряду перед Нацбанком, який своєю чергою під 19% річних позичає у комерційних банків гроші, конкуруючи з українськими підприємствами, які потребують кредитів для своїх реальних виробництв. Відсотки саме і гасяться з коштів, отриманих Нацбанком з бюджету. Якщо провести реструктуризацію цієї, а також інших внутрішніх заборгованостей, то можна отримати до 300 млрд. економії видатків.

По-друге, пропонується привести чисельність апарату державного управління, на який реально витрачаються державні кошти, до чисельності 2018 року. Економія – 119 млрд.

По-третє, припинити фінансувати "Єдиний марафон" – до 2 млрд.

Четверте – повернути оподаткування грального бізнесу.

П'яте – здійснювати оподаткування державної митниці.

За підрахунками експертної команди на чолі з Ю. Тимошенко, увімкнення перелічених та ряду менших джерел надходжень до бюджету дасть змогу збільшити мінімальну пенсію до 7479 грн., а мінімальну зарплатню до 7981 грн.

Було б добре, якби конструктивні сили парламенту консолідувалися довкола цих пропозицій і спільно запропонували б Уряду врахувати їх та внести новий проект бюджету. Зрештою, це у спільних – суспільних інтересах.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

З Днем знань! Останнім?

Радикальний вплив штучного інтелекту (Штучіну), який дуже стрімко розвивається, на навчальні процеси в середній та вищій школі слід досліджувати негайно...

Чи стала Україна наддержавою?

Тридцять п'яту річницю з дня відновлення Незалежності Україна зустрічає в ситуації найбільшої загрози самому її існуванню. З 1991 року чисельність населення скоротилася майже вдвічі...

Присмерк СРСР – присмерк Росії

Сьогодні минає рівно 35 років з дня, спроби державного перевороту в СРСР, яка невдовзі призвела до його ліквідації. 19 серпня 1991 року припало на понеділок...

Відновити культурний простір у будівлі кінотеатру "Кінопанорама"

"Кінопанорама" стала першим кінотеатром у київському середмісті, куди батьки взяли мене із собою на вечірній кіносеанс. Це було наприкінці літа 1973 року...

Пригода письменника

Ввечері 13 лютого я отримав листа. Нижче наведений його текст публікується з дозволу автора. "Шановний пане Костянтине, Пишу Вам, тому що щиро захоплююся Вашою творчістю та обрав саме Вас героєм для свого університетського архітектурного проєкту...

Врятувати київський Гостинний двір

Історія Гостинного двору у Києві сягає кінця ХVIII сторіччя, коли за проектом знаменитого архітектора Івана Григоровича-Барського на непарній частині нинішнього Хоривого провулку було зведено перші цегляні торгівельні ряди...