25 липня 2012, 11:28

Вертаючи з запросин

Сходив я учора на зустріч з депутатами Київради усіх скликань з нагоди Дня прапора – річниці підняття синьо-жовтого двоколору на щоглі перед Київрадою.

У такій зустрічі, які бувають щорічно, я взяв участь уперше, бо зазвичай цієї пори не буваю у Києві. Нині ж виборча кампанія припнула мене у столиці. Цікаво було. Щось подібне до зустрічі з однокласниками. І розмови такі самі – про дітей-онуків та про роботу. Звісно, що й про політику. Про плани на виборчу кампанію.

Відчуття від атмосфери цієї зустрічі: вибори міського голови Києва відбудуться цього року. Швидше за усе разом з виборами до парламенту. У об'єднаної опозиції свого кандидата немає. Вкотре опозиція поступиться Києвом Банковій. При усій слабкості позицій Партії регіонів у столиці, лише її кандидат О. Попов веде цілеспрямовану кампанію. При усій слабкості позицій О. Попова у придворному середовищі лише він від ПР має шанси ці вибори виграти.

Чому немає свого кандидата у опозиції? Київ – місто фрондерське. З кінця вісімдесятих тут перемагали опозиційні депутати і партії. Відповідь проста. З кінця вісімдесятих у опозицій було вкрай мало фахівців-управлінців. Направду і компетентних політиків у неї до сьогодні вкрай мало, надто політиків муніципальних.

Ситуація з Києвом є діагнозом для партій: вони не є політичними організаціями, бо не ведуть політичної роботи. Тому і поступаються владі (де теж немає політиків) навіть там де є всі можливості перемогти.

Прийдешні вибори у Києві це продемонструють, знову.

Системна політична криза розгортається. Чи є ще вихід з неї?

Одним з наслідків часткового оприлюднення матеріалів операції "Мідас" стала очевидність розколу правоохоронної системи. Лінія розділу пролягає між "старими" традиційними правоохоронними установами і Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою та Національним антикорупційним бюро України...

Реальність загрози застосування ядерної зброї ІІ

Невстиг я зробити вчора допис на УП про винекнення нових чинників ядерної загрози, коли це раптом Пу провів чергове телезасідання рашистської ради безпеки, де було здійснено оцінку нової американської ракетної системи "Темний орел", яку США готові розмістити в Європі вже наступного року...

Реальність застосування ядерної зброї

До початку цієї війни загальноприйнятою була думка, що ядерна зброя існує, як чинник стримування агресії і ніколи не може бути застосована. Проте знавіснілий напад рашистів на Україну показав, що навіть наявність зобов'язуючих документів, резолюції ООН, світова громадська думка та санкції не заважають ядерній країни напасти на найближчого сусіда і вести війну вже стільки часу, скільки для Радянського Союзу тривала Велика Вітчизняна...

Опозиція домоглася збільшення доходів бюджету на 175 мільярдів гривень

Державний бюджет наступного року буде вкрай напруженим. Видатки на війну зменшити неможливо, соціальні зобов'язання держави – так само. Іноземні партнери звісно допомагають Україні, проте у них дедалі більше питань до ефективності використання цих коштів...

Якщо витягти стрижень війни?

Путін зірвав зустріч у Будапешті, бо прагне продовження війни. Навіщо? Російська економіка на межі рецесії. Внутрішня і зовнішня легітимність режиму зникає...

Парламент має повернути проект Держбюджету – 2026 в Уряд для кардинальної переробки

Вперше в історії українського парламентаризму у Верховній Раді діє урядова коаліція у складі лише однієї партії – "монобільшість". Здавалося б, що у таких ідеальних для влади умовах координація між Кабінетом Міністрів і його фракцією мала би бути ідеальною...