17 серпня 2012, 14:24

В бій ідуть негліже

Ця подія могла б бути гідною фейлетону. Біля колишнього Інституту шляхетних дівчат оголені феміністки бензопилою зрізали великого дерев'яного хреста. Вони вважали, що той хрест є поклінним і знищували його на знак солідарності з жінками, яким сьогодні у Москві винесуть вирок за "рокмолобень" у Храму Христа Спасителя. Москвички з амвону кафедрального собору московських патріархів протестували проти тоталітаризму, який відновлюється у Росії за запопадливої підтримки Московського патріархату. "Богородіце, Путіна прогоні!", – співали вони. Цим протестувальниці справді образили почуття щирих вірян, але неадекватна жорстокість, з якою поводиться у цій справі російська влада та відсутність ознак милосердя до них з боку Церкви, християнські почуття ображає не менше.

У сьогоденному випадку усе на "український виворіт". Сплюндрованого хреста було встановлено на спомин сотням, якщо не тисячам, закатованих у підвалах колишнього Інституту шляхетних дівчат, де у тридцяті містилися катівні НКВС. Наруга над цим пам'ятним знаком, встановленим, до речі коштом громадськості, це те саме як сплюндрувати меморіальні комплекси у Биківні, або у Бабиному Яру. Це так, як чинять сільські алкоголіки, викрадаючи металеві огорожі і хрести з цвинтарів, аби заробити на пляшку. Алкоголікам потрібний зиск похмільний, а хуліганкам зиск скандальної публічності.

У дивне становище поставили себе феменістки. Визнати, що вони не знають кому присвячено хреста, це самовикрити власне невігластво. Зізнатися, що свідомо плюндрують пам'ять жертв тоталітаризму, тоді у чому сенс протесту проти реставрації тоталітаризму у Росії?

Проти них, нібито, порушено кримінальну справу. Суто юридично її неможливо не порушити, бо дії, що мають ознаки злочину скоєно публічно та оприлюднено зізнання у їхньому вчиненні. Але чому ці дії не було припинено міліцією? Чи є у бездіяльності влади так само ознаки злочинного недбальства? Хреста слід відновити. Відновити толокою. На толоку запросити і феміністок, аби не позбавити їх нагоди публічно вибачитися за помилку. Не прийдуть, то й нехай! Бог їм судія.

Те, що оголеним хуліганкам так легко вдалося у центрі міста вчинити наругу над пам'ятником жертвам репресій занадто точно вписується у пазлову картину зневаги до історичної пам'яті та ідентичності українців – президент колись у Страсбурзі сказав, що несправедливо називати Голодомор геноцидом українського народу, законом про мови чиновникам практично дозволено не вживати української, комуністи, спільно з "представниками російськомовної інтелігенції" вже заводять мову про зміну державних символів, а ще ж є підручники історії у новій редакції, кінофільми на зразок "Ми із будущого" або "Тарас Бульба"...

Українству оголошено війну. Це добре, бо саме у війні воно повсякчас доводить свою життєздатність і перемагає. Завжди. Такою є історична статистика. Проте, ця перемога досягається на межі знищення. Завжди.

Системна політична криза розгортається. Чи є ще вихід з неї?

Одним з наслідків часткового оприлюднення матеріалів операції "Мідас" стала очевидність розколу правоохоронної системи. Лінія розділу пролягає між "старими" традиційними правоохоронними установами і Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою та Національним антикорупційним бюро України...

Реальність загрози застосування ядерної зброї ІІ

Невстиг я зробити вчора допис на УП про винекнення нових чинників ядерної загрози, коли це раптом Пу провів чергове телезасідання рашистської ради безпеки, де було здійснено оцінку нової американської ракетної системи "Темний орел", яку США готові розмістити в Європі вже наступного року...

Реальність застосування ядерної зброї

До початку цієї війни загальноприйнятою була думка, що ядерна зброя існує, як чинник стримування агресії і ніколи не може бути застосована. Проте знавіснілий напад рашистів на Україну показав, що навіть наявність зобов'язуючих документів, резолюції ООН, світова громадська думка та санкції не заважають ядерній країни напасти на найближчого сусіда і вести війну вже стільки часу, скільки для Радянського Союзу тривала Велика Вітчизняна...

Опозиція домоглася збільшення доходів бюджету на 175 мільярдів гривень

Державний бюджет наступного року буде вкрай напруженим. Видатки на війну зменшити неможливо, соціальні зобов'язання держави – так само. Іноземні партнери звісно допомагають Україні, проте у них дедалі більше питань до ефективності використання цих коштів...

Якщо витягти стрижень війни?

Путін зірвав зустріч у Будапешті, бо прагне продовження війни. Навіщо? Російська економіка на межі рецесії. Внутрішня і зовнішня легітимність режиму зникає...

Парламент має повернути проект Держбюджету – 2026 в Уряд для кардинальної переробки

Вперше в історії українського парламентаризму у Верховній Раді діє урядова коаліція у складі лише однієї партії – "монобільшість". Здавалося б, що у таких ідеальних для влади умовах координація між Кабінетом Міністрів і його фракцією мала би бути ідеальною...