7 квітня 2013, 12:12

Жест

Щойно здійснене Помилування Юрія Луценка є правильним з усіх точок зору кроком, який не зможуть розкритикувати найзапекліші опоненти Віктора Януковича.

Це передбачуваний фінал кількарічної драми, що розігрувалася на українській політичній сцені, і у якій, із самого початку усі силові переваги були на боці В. Януковича. Він виступає режисером, сценаристом та актором цього дійства в одній особі.

Попри це, Юрієві Луценку вдалося підкорегувати сценарій, відмовившись просити про помилування. Втім, імовірно, що сценаристи не дуже сподівалися на таке прохання.

Фінал вони оформили з пафосом радянського соцреалізму. Парламентський уповноважений з прав людини, одразу після рішення касаційної інстанції, яке залишає Ю. Луценка винним у інкримінованих злочинах, звернулася до гаранта з клопотанням, помилувати засудженого за суто гуманітарними ознаками, попри відсутність такого прохання з боку засудженого та визнання ним своєї вини.

У день Благовіщеня Пресвятої Богородиці помилування здійснюється. Разом з Ю. Луценком на волю виходить ще один колишній урядовець Георгій Філіпчук, який просив В. Януковича про це та відшкодував державі більше мільйону збитків, інкримінованих йому судом.

Помилування є жестом доброї волі з боку глави держави і не може бути зараховано опозицією до власного активу.

Помилування муситимуть привітати Брюссель та Вашингтон, одразу ж наголосивши на необхідності аналогічного рішення і щодо Юлії Тимошенко. Отримають прогнозовану відповідь, що у її кримінальних справах не пройдено усіх процедур, які дозволили б застосувати "прецедент Луценка" – помилування, без прохання засудженого. Одначе, "гуманна українська влада" розгляне, звісно, таку можливість, щойно для того з'являться законні можливості.

Помилування свідчить про впевненість влади у собі. Про її намір і далі рухатися шляхом авторитаризму, підміняючи справедливе та неупереджене правосуддя "жестами доброї волі".

Чи сприятиме повернення Ю. Луценка до активного громадського життя консолідації опозиції? Чи об'єднається вона довкола єдиної мети відновлення та розвитку демократії європейського зразка? Чи спроможеться зупинити ліквідацію парламентаризму, місцевого самоврядування, свободи підприємництва?... Шанс знову є.

Референдум 1 грудня і причини та перспективи війни

Сьогодні минає 33 роки з дня, коли в Україні пройшов Референдум, який припинив Союз Радянських Соціалістичних Республік. Саме з 1 грудня 1991 року СРСР зник як геополітичне, соціальноекономічне, етичне явище – імперія Зла, як його називали у цивілізованому світі, одна із реінкарнацій Росії...

Не та тепер тисяча та й влада не та, або: ні собі ні людям

На тлі зростання цін практично на всі товари першої необхідності, підвищення податків та акцизів Президент оголосив про надання громадянам України матеріальної допомоги у розмірі 1000 грн...

Щодо фетишизації постаті Михаїла Булгакова

У пізньому Радянському Союзі Михаїл Булгаков був напівзабороненим письменником. Перед усім через його роман "Майстер і Маргарита", бо єдиним дозволеним літературним, ширше – мистецьким, жанром тоді був звісно "соціалістичний реалізм"...

Слід публічно викривати рашистських агентів у інформаційному просторі

Цій події в Україні не надали того значення, на яку вона направду заслуговує. До прокурора Міжнародного кримінального суду в Гаазі з'явився із зізнанням у скоєнні воєнних злочинів, зокрема в Україні, російський військовослужбовець, колишній співробітник спеціального підрозділу ГРУ Генштабу Росії Ігор Саліков...

Для розробки Генерального плану Великого Києва слід оголосити міжнародний конкурс

Ситуація із закриттям шести станцій метрополітену у Києві концентровано відобразила катастрофічний стан речей у комунальному господарстві столиці...

Парламент виходить з під контролю?

Сьогодні Верховна Рада спрямувала на повторне друге читання (не підтримала) проект закону щодо вилучення з місцевих бюджетів надходжень від податку на доходи фізичних осіб, які сплачують військовослужбовці, зареєстровані за місцем проживання у територіальних громадах...