7 квітня 2013, 12:12

Жест

Щойно здійснене Помилування Юрія Луценка є правильним з усіх точок зору кроком, який не зможуть розкритикувати найзапекліші опоненти Віктора Януковича.

Це передбачуваний фінал кількарічної драми, що розігрувалася на українській політичній сцені, і у якій, із самого початку усі силові переваги були на боці В. Януковича. Він виступає режисером, сценаристом та актором цього дійства в одній особі.

Попри це, Юрієві Луценку вдалося підкорегувати сценарій, відмовившись просити про помилування. Втім, імовірно, що сценаристи не дуже сподівалися на таке прохання.

Фінал вони оформили з пафосом радянського соцреалізму. Парламентський уповноважений з прав людини, одразу після рішення касаційної інстанції, яке залишає Ю. Луценка винним у інкримінованих злочинах, звернулася до гаранта з клопотанням, помилувати засудженого за суто гуманітарними ознаками, попри відсутність такого прохання з боку засудженого та визнання ним своєї вини.

У день Благовіщеня Пресвятої Богородиці помилування здійснюється. Разом з Ю. Луценком на волю виходить ще один колишній урядовець Георгій Філіпчук, який просив В. Януковича про це та відшкодував державі більше мільйону збитків, інкримінованих йому судом.

Помилування є жестом доброї волі з боку глави держави і не може бути зараховано опозицією до власного активу.

Помилування муситимуть привітати Брюссель та Вашингтон, одразу ж наголосивши на необхідності аналогічного рішення і щодо Юлії Тимошенко. Отримають прогнозовану відповідь, що у її кримінальних справах не пройдено усіх процедур, які дозволили б застосувати "прецедент Луценка" – помилування, без прохання засудженого. Одначе, "гуманна українська влада" розгляне, звісно, таку можливість, щойно для того з'являться законні можливості.

Помилування свідчить про впевненість влади у собі. Про її намір і далі рухатися шляхом авторитаризму, підміняючи справедливе та неупереджене правосуддя "жестами доброї волі".

Чи сприятиме повернення Ю. Луценка до активного громадського життя консолідації опозиції? Чи об'єднається вона довкола єдиної мети відновлення та розвитку демократії європейського зразка? Чи спроможеться зупинити ліквідацію парламентаризму, місцевого самоврядування, свободи підприємництва?... Шанс знову є.

Україні слід бути готовою до винекнення на її кордонах постросійського простору

Постросійський світ дедалі ближчий. Запас міцності путінізму вичерпується з прискоренням. Однією з ознак його краху є інформаційний бунт "z-блогерів" та "лідерів громадської думки" у тіктоках/інстаграмах/телеграмах, які раптом заговорили про секвестри бюджетів, знецінення золотовалюиних резервів рф, жорстокі практики мобілізації, винищення сибірських корів, про невдачі на фронтах і удари України по нафтогазовій інфраструктурі та інші загрози рашистській системі, балачки про які заборонені самою ж цією системою...

ФІЛАРЕТ ВЕЛИКИЙ

Патріарха не стало на 98-му році життя; 77-му році чернецтва; 65-му році єпископського служіння і 60-му перебування на Київській кафедрі. До Києва, як Архієпископ Київський і Галицький, Патріарший Екзарх всієї України, він прибув у травні 1966 року, в часи, коли радянська влада послідовно домагалася обмеження релігійного життя, прагнучи знищити будь-яку альтернативу комуністичному світогляду...

Важлива історична дата на шляху розпаду "імперії Зла – 1"

Сьогодні минає 35 років з дня, коли відбувся Всесоюзний референдум за збереження СРСР. Прихильники імперії використовують його результати (більше 70% учасників проголосували за те, щоб Радянський Союз зберегти) як аргумент за його відновлення...

Зупинити спекуляцію пальним

Війна Ізраїлю і США призвела до різкого зростання цін на нафту у світі. Відповідно зросли ціни на автомобільне пальне. В Україні середнє зростання вже перевищило 8 грн...

Українські виміри війни в Ірані

Ізраїльсько-американська повітряна інтервенція в Ірані прямо впливає на перебіг російсько-української війни. Найочевидніше – це перемикання фокусу уваги світового співтовариства з театру боїв у Європі на Близький Схід, що тягне за собою перерозподіл ресурсів, які могли бути надані Україні, на користь учасників війни в Ірані – перед усім Ізраїлю...

Росіяни втрачають сакральний сенс війни з Україною

Станом на лютий 2022 року внутрішнє і зовнішнє становище росії було переважно стабільним. Економіка зростала. Населення, ще за інерцією "кримського консенсусу" підтримувало президента, опозиція перебувала на маргінесі, а санкції Заходу не були надто дошкульними, радше – символічними...