22 жовтня 2013, 12:33

Юлія Тимошенко – судити, лікувати, милувати – вибірково?

Пошук способу виконання неодмінної умови ЄС щодо виходу з-за грат Юлії Володимирівни задля підписання з Україною Угоди про асоціацію давно вже скидається на пінг-понг. Опозиція прагне домогтися для неї президентського помилування – найшвидшого механізму звільнення. Влада твердить, що для такого акту милосердя немає підстав, але не заперечує проти виїзду ув'язненої на лікування за кордон зі збереженням статусу засудженої та подальшим імовірним поверненням до української в'язниці. Для реалізації цього шляху ще слід прийняти відповідний Закон. Опозиція і влада відбивають від себе цю проблему, перекидаючи публічну відповідальність одне на одного.

ЄС, схоже, ладен пристати на будь-який з варіантів, що створить у виборців у Європі телевізійне враження виконання Україною неодмінної умови. Безпрецедентні зусилля, що їх докладають європейські політики для підписання Угоди про асоціацію свідчать, що "приростання Україною" є стратегічною метою Європи. Позитивна обставина полягає у тому, що європейська інтеграція відповідає так само і, вже усвідомленим суспільством, інтересам Україна. Євроінтеграційні прагнення об'єднують і українських політиків – владу і парламентську опозицію.

Здавалося б такий консенсус мав би вже призвести до результату – виходу на свободу Юлії Тимошенко та переходу учасників євродіалогу в Україні до значущих суспільних проблем, почавши з соціально-економічного стану країну. Однак, ситуація зворотна – в суспільстві створюють враження, що проблема євроінтеграції тотожна проблемі Юлії Тимошенко.

Негативною обставиною такого підходу, серед іншого, є те, що, готуючи закон про право засуджених отримувати канікули у відбуванні ув'язнення для лікування з кордоном, політики у такий спосіб роблять покарання більш... жорстоким. Вилікувавшись від важкої недуги, засуджений може повернутися за грати. У такий спосіб термін ув'язнення у порівнянні з життєвим циклом людини подовжується.

З іншого боку, норми про право в'язнів на медичну допомогу за кордоном передбачені у законодавствах кількох країн Європи, наприклад, Болгарії, Норвегії, Польщі, Естонії. Отже, запровадження її в Україні не було б чимось надзвичайним. За винятком однієї обставини: така норма пропонується, через політичну необхідність, а не як загально гуманітарна.

Зрозуміло, що в наших умовах скористатися правом канікул зможуть лише люди заможні. Джерелом заможності в Україні є корупція, за яку часто і відбувають покарання. Таким чином, набуті злочинним шляхом статки забезпечать "лікарняні канікули". Це, щонайменше не справедливо стосовно тих, хто не крав, а засуджений, наприклад, за службову халатність. Та й мільйонів тих, хто мусить користуватися вітчизняними лікувальними закладами, у той час, як засуджені корупціонери лікуватимуться за вкрадені гроші. Гроші, які недовкладено у вітчизняну медицину.

У середині дев'яностих одному високопоставленому політику в Україні знадобилася операція з аорто-коронарного стентування. Йому запропонували на вибір кілька закордонних клінік, де її могли зробити. Натомість він розпорядився закупити обладнання та технології за кордоном, оплатити підготовку фахівців та забезпечити виконання таких операцій в Україні. Вилікувавшись сам, забезпечив лікуванням тисячам співвітчизників.

Політичне лікування Ю. Тимошенко за кордоном для більшості суспільства буде свідченням вибірковості і нерівності у питаннях виконання покарань. Ну, зовсім це не по-європейському.

Чесним способом вирішення цієї проблеми буде саме помилування, позаяк цей акт не лише юридичний, але і етичний. Той, хто здійснює помилування не зобов'язаний ні перед ким виправдовуватись у власних діях. Помилування це єдиний акт, щодо якого цілком "легально" може бути застосований прикметник "вибірковий".

"Хороші росіяни" в інформаційному просторі майбутніх виборчих кампаній в Україні

Зі здобуттям у 1991 році незалежності, тодішня влада не наважилася суверенізувати інформаційний простір України. На той час поняття "суверенного інформаційного простору" ще не виглядало алогічним, бо основним джерелом інформації був зовсім не інтерент, а телебачення, радіо та друковані ґазети і журнали...

Україні слід бути готовою до винекнення на її кордонах постросійського простору

Постросійський світ дедалі ближчий. Запас міцності путінізму вичерпується з прискоренням. Однією з ознак його краху є інформаційний бунт "z-блогерів" та "лідерів громадської думки" у тіктоках/інстаграмах/телеграмах, які раптом заговорили про секвестри бюджетів, знецінення золотовалюиних резервів рф, жорстокі практики мобілізації, винищення сибірських корів, про невдачі на фронтах і удари України по нафтогазовій інфраструктурі та інші загрози рашистській системі, балачки про які заборонені самою ж цією системою...

ФІЛАРЕТ ВЕЛИКИЙ

Патріарха не стало на 98-му році життя; 77-му році чернецтва; 65-му році єпископського служіння і 60-му перебування на Київській кафедрі. До Києва, як Архієпископ Київський і Галицький, Патріарший Екзарх всієї України, він прибув у травні 1966 року, в часи, коли радянська влада послідовно домагалася обмеження релігійного життя, прагнучи знищити будь-яку альтернативу комуністичному світогляду...

Важлива історична дата на шляху розпаду "імперії Зла – 1"

Сьогодні минає 35 років з дня, коли відбувся Всесоюзний референдум за збереження СРСР. Прихильники імперії використовують його результати (більше 70% учасників проголосували за те, щоб Радянський Союз зберегти) як аргумент за його відновлення...

Зупинити спекуляцію пальним

Війна Ізраїлю і США призвела до різкого зростання цін на нафту у світі. Відповідно зросли ціни на автомобільне пальне. В Україні середнє зростання вже перевищило 8 грн...

Українські виміри війни в Ірані

Ізраїльсько-американська повітряна інтервенція в Ірані прямо впливає на перебіг російсько-української війни. Найочевидніше – це перемикання фокусу уваги світового співтовариства з театру боїв у Європі на Близький Схід, що тягне за собою перерозподіл ресурсів, які могли бути надані Україні, на користь учасників війни в Ірані – перед усім Ізраїлю...