19 листопада 2013, 20:14

Зона вільної торгівлі з ЄС вимагатиме нової якості соціальної, економічної та технічної політики

Острах українських виробничників, працедавців та чиновників, відповідальних за соціальну сферу, спонукає журналістів щодень ставити питання про соціально-економічні наслідки підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Тих, хто так ставить питання можна зрозуміти. Що ж, іще раз:

У випадку підписання Угоди, Україна автоматично, без ратифікаційної тяганини, опиниться у зоні вільної торгівлі з ЄС. Це матиме позитивні наслідки для споживача – європейські товари дешевші та нерідко якісніші. Сільгоспвиробник у ЄС дотується з його бюджету. Промислове виробництво також у за рахунок обсягів, доступних кредитів та раціонального використання ресурсів так само конкурентніше за українське. Хоча і сьогодні вже маємо приклади проривів українських підприємств на європейські ринки. Крім кондитерської промисловості та збіжжя, це курятина, одяг, навіть побутова техніка.

Однак, обсяги експансії на український ринок товарів з Європи, після вступу до ЗВТ, не співставні з обсягами, які рушать у зворотному напрямку, що ставить під загрозу наповнюваність бюджетів усіх рівнів вже наступного року. Цього року близько 25 % надходжень до бюджету становлять митні збори. З них третина це мито на товари з ЄС. Здавалося б, що це не критична цифра – 8%, однак, у поєднанні з падінням виробництва це означатиме ще і зменшення купівельної спроможності населення. Вона не зможе бути скомпенсованою дешевизною товарів з Європи.

Отже вступ до ЗСТ вимагає не лише модернізації виробництва, пошуку нових ринків збуту та нових типів товарів і послуг. Доведеться докладати зусиль аби знайти такі форми співпраці з ЄС, які б забезпечили перехідний період для української економіки. Не про банальні дешеві кредити йдеться. Спільні підприємства, ресурсозберігаючі технології, спільні дії на зовнішніх ринках, елементи спільної політики трудових відносин, освіти, соціального розвитку та інших суспільних інновацій є тими інструментами, які мають змогу забезпечити ефективність ЗВТ для України.

Це потребуватиме нової якості політики в Україні.

Дональд Трамп готує підґрунтя для посилення санкційного тиску

Оголошено про схвалення президентом Дональдом Трампом "мирного плану" щодо припинення російсько-української війни з 28 пунктів. Його незабаром оприлюднять...

Системна політична криза розгортається. Чи є ще вихід з неї?

Одним з наслідків часткового оприлюднення матеріалів операції "Мідас" стала очевидність розколу правоохоронної системи. Лінія розділу пролягає між "старими" традиційними правоохоронними установами і Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою та Національним антикорупційним бюро України...

Реальність загрози застосування ядерної зброї ІІ

Невстиг я зробити вчора допис на УП про винекнення нових чинників ядерної загрози, коли це раптом Пу провів чергове телезасідання рашистської ради безпеки, де було здійснено оцінку нової американської ракетної системи "Темний орел", яку США готові розмістити в Європі вже наступного року...

Реальність застосування ядерної зброї

До початку цієї війни загальноприйнятою була думка, що ядерна зброя існує, як чинник стримування агресії і ніколи не може бути застосована. Проте знавіснілий напад рашистів на Україну показав, що навіть наявність зобов'язуючих документів, резолюції ООН, світова громадська думка та санкції не заважають ядерній країни напасти на найближчого сусіда і вести війну вже стільки часу, скільки для Радянського Союзу тривала Велика Вітчизняна...

Опозиція домоглася збільшення доходів бюджету на 175 мільярдів гривень

Державний бюджет наступного року буде вкрай напруженим. Видатки на війну зменшити неможливо, соціальні зобов'язання держави – так само. Іноземні партнери звісно допомагають Україні, проте у них дедалі більше питань до ефективності використання цих коштів...

Якщо витягти стрижень війни?

Путін зірвав зустріч у Будапешті, бо прагне продовження війни. Навіщо? Російська економіка на межі рецесії. Внутрішня і зовнішня легітимність режиму зникає...