Зона вільної торгівлі з ЄС вимагатиме нової якості соціальної, економічної та технічної політики
Острах українських виробничників, працедавців та чиновників, відповідальних за соціальну сферу, спонукає журналістів щодень ставити питання про соціально-економічні наслідки підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Тих, хто так ставить питання можна зрозуміти. Що ж, іще раз:
У випадку підписання Угоди, Україна автоматично, без ратифікаційної тяганини, опиниться у зоні вільної торгівлі з ЄС. Це матиме позитивні наслідки для споживача – європейські товари дешевші та нерідко якісніші. Сільгоспвиробник у ЄС дотується з його бюджету. Промислове виробництво також у за рахунок обсягів, доступних кредитів та раціонального використання ресурсів так само конкурентніше за українське. Хоча і сьогодні вже маємо приклади проривів українських підприємств на європейські ринки. Крім кондитерської промисловості та збіжжя, це курятина, одяг, навіть побутова техніка.
Однак, обсяги експансії на український ринок товарів з Європи, після вступу до ЗВТ, не співставні з обсягами, які рушать у зворотному напрямку, що ставить під загрозу наповнюваність бюджетів усіх рівнів вже наступного року. Цього року близько 25 % надходжень до бюджету становлять митні збори. З них третина це мито на товари з ЄС. Здавалося б, що це не критична цифра – 8%, однак, у поєднанні з падінням виробництва це означатиме ще і зменшення купівельної спроможності населення. Вона не зможе бути скомпенсованою дешевизною товарів з Європи.
Отже вступ до ЗСТ вимагає не лише модернізації виробництва, пошуку нових ринків збуту та нових типів товарів і послуг. Доведеться докладати зусиль аби знайти такі форми співпраці з ЄС, які б забезпечили перехідний період для української економіки. Не про банальні дешеві кредити йдеться. Спільні підприємства, ресурсозберігаючі технології, спільні дії на зовнішніх ринках, елементи спільної політики трудових відносин, освіти, соціального розвитку та інших суспільних інновацій є тими інструментами, які мають змогу забезпечити ефективність ЗВТ для України.
Це потребуватиме нової якості політики в Україні.
