19 листопада 2013, 19:14

Зона вільної торгівлі з ЄС вимагатиме нової якості соціальної, економічної та технічної політики

Острах українських виробничників, працедавців та чиновників, відповідальних за соціальну сферу, спонукає журналістів щодень ставити питання про соціально-економічні наслідки підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Тих, хто так ставить питання можна зрозуміти. Що ж, іще раз:

У випадку підписання Угоди, Україна автоматично, без ратифікаційної тяганини, опиниться у зоні вільної торгівлі з ЄС. Це матиме позитивні наслідки для споживача – європейські товари дешевші та нерідко якісніші. Сільгоспвиробник у ЄС дотується з його бюджету. Промислове виробництво також у за рахунок обсягів, доступних кредитів та раціонального використання ресурсів так само конкурентніше за українське. Хоча і сьогодні вже маємо приклади проривів українських підприємств на європейські ринки. Крім кондитерської промисловості та збіжжя, це курятина, одяг, навіть побутова техніка.

Однак, обсяги експансії на український ринок товарів з Європи, після вступу до ЗВТ, не співставні з обсягами, які рушать у зворотному напрямку, що ставить під загрозу наповнюваність бюджетів усіх рівнів вже наступного року. Цього року близько 25 % надходжень до бюджету становлять митні збори. З них третина це мито на товари з ЄС. Здавалося б, що це не критична цифра – 8%, однак, у поєднанні з падінням виробництва це означатиме ще і зменшення купівельної спроможності населення. Вона не зможе бути скомпенсованою дешевизною товарів з Європи.

Отже вступ до ЗСТ вимагає не лише модернізації виробництва, пошуку нових ринків збуту та нових типів товарів і послуг. Доведеться докладати зусиль аби знайти такі форми співпраці з ЄС, які б забезпечили перехідний період для української економіки. Не про банальні дешеві кредити йдеться. Спільні підприємства, ресурсозберігаючі технології, спільні дії на зовнішніх ринках, елементи спільної політики трудових відносин, освіти, соціального розвитку та інших суспільних інновацій є тими інструментами, які мають змогу забезпечити ефективність ЗВТ для України.

Це потребуватиме нової якості політики в Україні.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Чи неминучий розпад росії?

Розпад росії швидше за все одномоментною раптовою подією. Це тривалий процес накопичення криз, який закладено ще на початку виникнення СРСР. Ленін створював Радянський Союз перед усім як механізм утримання України в одній державі з росією для здійснення "всесвітньої пролетарської революції"...

Путін просить перемир'я... у Трампа. Чому?

Путін подзвонив вельми заклопотаному королівським державним візитом Трампу і говорив із ним понад 90 хвилин. В ході цієї балачки рашистський володар попросив про перемир'я на час відзначення Дня Перемоги...

Маніфест технологічної компанії "Палантир"

Слово "палантир" прийшло у сучасну мову зі сторінок творів одного з провідних фундаторів літературного жанру високого фентезі Джона Р.Р. Толкіна...

Війна росії за самоутилізацію

Росія, розв'язавши цю війну, одразу її програла. Навіть, якби їй вдалося поневолити більшу частину населення і земель України, вона б не мала ресурсів виграти цивілізаційні перегони із Заходом...

Фальшива реліквія?

Минулої ночі виповниться 4 роки, як рашистський крейсер "Москва" пішов nah за приписом українського прикордонника з острова Зміїний. У зв'язку з цим невигадана історія: На крейсері була корабельна Покровська церква, яку 14 грудня 2009 року освятив митрополит Сімферопольський і Кримський Лазар (УПЦ МП)...

Чи потрібний Україні Єропейський Союз у його нинішньому форматі?

Вступ до ЄС закріплено у Конституції України – у її преамбулі та у трьох статтях: 85; 102; 116. Відповідні поправки набули чинності у лютому 2019 року...