21 вересня 2015, 15:31

Врятувати українського парламентарія

Усякий театр потребує режисера. Український театр політичного абсурду – не виняток, як виявляється. Так само, як Плутон відкрили "на кінчику пера", обчисливши його орбіту за збуреннями орбіт відомих планет, так і в хаосі української політики вже проглядається певний систематизуючий центр управління.

Його режисерські прийоми хибують повторами. У випадку з примусом парламенту голосувати за "децентралізацію", Раді було запропоновано альтернативу – "зміни до Конституції, або війна".

У випадку "реструктуризації" державного боргу парламент "поставили на розтяжку" – "голосуй, або дефолт". Позаяк це голосування є надсумнівним з точки зору корупціогенності, то над ним опустили димову завісу у вигляді "прецеденту Мосійчука". Ця психічна атака на парламент має багатоцільове призначення. Перша – очевидна мета – знищення довіри до Радикальної партії. Якби нею і вичерпувався замір "режисера", то не варто було б використовувати такий потужний публічний ресурс, бо радикали і самі успішно завали б свій рейтинг.

Другий рівень цілей – перелякати народних депутатів, щоб вишикувати їх за ранжиром і примусити голосувати "за що сказано".

Третій – найнебезпечніший – дискредитація українського парламентаризму, як інституту, бо яким би огидно-корупційним не був український парламент, саме він у ключові історичні моменти рятував Україну від диктатури: 1991р. – проголошення Незалежності; 1996р. – ухвалення Конституції, яка зупинила диктатуру Кучми; 2004-2005рр. – перемога над Путіним-Януковичем; 2013-2014 – друга перемога над ними ж. Український парламентаризм, на відміну від правоохоронної системи, таки являє собою реальний запобіжник від узурпації влади, від розкрадання продуктивних земель та ключових інфраструктурних об'єктів. Парламент ще залишається опорою правозахисної діяльності, яка трохи обмежує сваволю "правоохоронців", перед усім у рекеті.

Перед накатом корупційно-диктаторських викликів для України, парламент являє собою фактично єдиний її щит. Його руйнація призведе до створення в Україні "вертикалі влади путінського типу". Серед інших небезпек такої перспективи для суспільства, головною є втрата державою залишків її ефективності. Український суспільний організм відштовхне від себе таку державу як чужорідне тіло, але іншої збудувати може не зуміти.

"На щастя", на заваді описаному розвитку подій стоять як зовнішні, так і внутрішні чинники. Оголошення "керівництвом ДНР" власних "виборів" в супереч "мінському процесу" ліквідує головний аргумент ідеологів "децентралізації" про необхідність виконати Мінські угоди, щоб припинити кровопролиття. Тепер можна спокійно перезапускати конституційний процес на засадах здорового глузду.

Блокада окупованого Криму представниками кримських татар та іншими активістами повертає громадянському суспільству суб'єктність часів Другого Майдану, яка, дасть Бог, не обмежиться цією акцією.

Усвідомлення як українським суспільством, так і західними партнерами України рівня корумпованості та некомпетентності української влади також обмежують її у замірах законсервуватися за російським прикладом.

Чи потрібний Україні Єропейський Союз у його нинішньому форматі?

Вступ до ЄС закріплено у Конституції України – у її преамбулі та у трьох статтях: 85; 102; 116. Відповідні поправки набули чинності у лютому 2019 року...

"Хороші росіяни" в інформаційному просторі майбутніх виборчих кампаній в Україні

Зі здобуттям у 1991 році незалежності, тодішня влада не наважилася суверенізувати інформаційний простір України. На той час поняття "суверенного інформаційного простору" ще не виглядало алогічним, бо основним джерелом інформації був зовсім не інтерент, а телебачення, радіо та друковані ґазети і журнали...

Україні слід бути готовою до винекнення на її кордонах постросійського простору

Постросійський світ дедалі ближчий. Запас міцності путінізму вичерпується з прискоренням. Однією з ознак його краху є інформаційний бунт "z-блогерів" та "лідерів громадської думки" у тіктоках/інстаграмах/телеграмах, які раптом заговорили про секвестри бюджетів, знецінення золотовалюиних резервів рф, жорстокі практики мобілізації, винищення сибірських корів, про невдачі на фронтах і удари України по нафтогазовій інфраструктурі та інші загрози рашистській системі, балачки про які заборонені самою ж цією системою...

ФІЛАРЕТ ВЕЛИКИЙ

Патріарха не стало на 98-му році життя; 77-му році чернецтва; 65-му році єпископського служіння і 60-му перебування на Київській кафедрі. До Києва, як Архієпископ Київський і Галицький, Патріарший Екзарх всієї України, він прибув у травні 1966 року, в часи, коли радянська влада послідовно домагалася обмеження релігійного життя, прагнучи знищити будь-яку альтернативу комуністичному світогляду...

Важлива історична дата на шляху розпаду "імперії Зла – 1"

Сьогодні минає 35 років з дня, коли відбувся Всесоюзний референдум за збереження СРСР. Прихильники імперії використовують його результати (більше 70% учасників проголосували за те, щоб Радянський Союз зберегти) як аргумент за його відновлення...

Зупинити спекуляцію пальним

Війна Ізраїлю і США призвела до різкого зростання цін на нафту у світі. Відповідно зросли ціни на автомобільне пальне. В Україні середнє зростання вже перевищило 8 грн...