1 червня 2017, 17:06

Якби ж то Україна програла...

Останній день весни приніс добру звістку зі Стокгольму. Трибунал при Арбітражному інституті Торгівельної палати оприлюднив ухвалу у справі НАК "Нафтогаз України" проти ПАТ "Газпром" щодо контракту на постачання газу до України від 2009 року. Його було укладено за перебування на посаді прем'єр-міністра України Юлії Тимошенко.

Ухвалою цілковито відхилено вимогу Газпрому стосовно застосування принципу "бери або плати". Водночас задоволено вимогу "Нафтогазу" про перегляд контрактної ціни з урахуванням ринкових умов. Також повністю скасовано заборону на реекспорт газу.

Здавалося б, що є привід для обережного оптимізму у питаннях стосунків з російським монополістом та розвитку реальної енергетичної незалежності країни. Однак прем'єр Володимир Гройсман, коментуючи вчора рішення Трибуналу, приділив основну увагу розповіді про те, ... що було б якби раптом позивач з боку України цей суд програв. Але ж Трибунал ухвалював своє рішення, керуючись саме названим контрактом, яким визначено право звернення сторін до цього органу міжнародної юстиції. Відтак у "Газпрому" просто не було можливості уникнути участі у судовому процесі, як не зможе він ухилитися і від виконання рішення, що стало його результатом. Саме контракт є підґрунттям рішення Трибуналу.

Значущим його наслідком є те, що відкриваються правові можливості повернути кошти, переплачені Україною "Газпрому" протягом 2010-2013 років за часів правління Віктора Януковича.

При цьому треба пам'ятати, що "попередній злочинний режим", маючи всі правові можливості звернутися у Стокгольм з тим самим за змістом позовом, як і той, що виграно нині, цього не робив. Натомість контракт-2009 використовувався як привід для судового переслідування Юлії Тимошенко з метою унеможливити її політичну діяльність.

Режим нинішній, попри очевидну ефективність контракту, використовує його з тією ж метою. При цьому найвищі посадовці не гребують тим, щоб вдаватися до всіх маніпулятивних прийомів – від прямої брехні до перекручування і замовчування фактів.

А може цю енергію та використати з конструктивнішою метою? Наприклад, таки обрахувати можливість зменшення кінцевої ціни на газ для населення за рахунок вітчизняного видобутку.

Опозиція домоглася збільшення доходів бюджету на 175 мільярдів гривень

Державний бюджет наступного року буде вкрай напруженим. Видатки на війну зменшити неможливо, соціальні зобов'язання держави – так само. Іноземні партнери звісно допомагають Україні, проте у них дедалі більше питань до ефективності використання цих коштів...

Якщо витягти стрижень війни?

Путін зірвав зустріч у Будапешті, бо прагне продовження війни. Навіщо? Російська економіка на межі рецесії. Внутрішня і зовнішня легітимність режиму зникає...

Парламент має повернути проект Держбюджету – 2026 в Уряд для кардинальної переробки

Вперше в історії українського парламентаризму у Верховній Раді діє урядова коаліція у складі лише однієї партії – "монобільшість". Здавалося б, що у таких ідеальних для влади умовах координація між Кабінетом Міністрів і його фракцією мала би бути ідеальною...

Поламані плани? На трьох

Три лідери сучасності "тут і зараз" претендують на формування нового світопорядку – Дональд Трамп, Сі Дзіньпін та путін. Перші двоє мають для цього певні ресурси та засоби...

Промови двох президентів

30 вересня Дональд Трамп виступив перед командним складом армії США, а 2 жовтня – владімір путін – перед учасниками Валдайського форуму. Обидва говорили про загрози...

Україну здають у ломбард?

Наступний бюджетний рік стане п'ятим, який проходитиме в час знавіснілої війни рашистів проти України. Зрозуміло, що перед усім бюджетні ресурси мають спрямовуватися на оборону та суміжні з нею потреби...