28 вересня 2017, 10:55

На похиле дерево вертикалі влади...

Президент Румунії Клаус Йоханіс скасував свій візит до Києва через набуття чинності Законом України про освіту, який ніби упосліджує права національних меншин. З тієї ж причини міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто зробив заяву про те, що відтепер Угорщина блокуватиме усілякі ініціативи України стосовно подальшого зближення з ЄС. Раніше у Польщі розгорнулася антиукраїнська кампанія, підтримувана державними установами та офіційними особами, яка пов'язується з оцінкою діяльності ОУН-УПА та ряду постатей українського визвольного руху, перед усім – Степана Бандери.

У чому причина різкого загострення стосунків України із сусідніми державами?

Перша, цілком очевидна, відповідь, що це засіб внутрішньополітичної боротьби у названих та інших країнах. На тлі наростання суперечностей у Євросоюзі, зумовлених перерозподілом спільних фінансових ресурсів, а також розпорядчих повноважень та намаганнями провідних членів ЄС перекласти значнішу частину тягаря зусиль щодо зменшення негативних наслідків міграції з Близького Сходу, Африки та інших регіонів на східноєвропейські країни, у цих суспільствах наростають настрої ізоляції, "власного шляху", навіть ксенофобії. Таким станом речей користуються як ті політики, що перебувають при владі і прагнуть її зберегти так і ті, хто наразі в опозиції, але не мають наміру там затримуватися. Експлуатація примітивних, обивательських уявлень про короткий і простий шлях подолання мало не усіх соціальних негараздів є давнім рецептом скороспілого "політичного успіху", а коли додати до нього ще і безвідмовну складову "захисту прав етнічних співвітчизників" у інших країнах, то швидкоплинний позитивний ефект забезпечено. Утім, не такий вже і швидкоплинний, коли поглянути на те, як довго за допомогою описаного інструментарію тримається у Росії нинішній її режим. Щоправда росіянам знадобилася значно більша доля ненависницького стимулятора, тому Росією було розв'язано війну з Україною, загарбано Крим та Донецьк і Луганськ з околицями.

Україна виявилася дуже зручним об'єктом для використання у засобах внутрішньої пропаганди – і то не лише для Росії, але і для наших сусідів на Заході. Нажаль!

Це стало можливим перед усім через власну інституційну слабкість української держави. Як то кажуть: "на похиле дерево усі кози стрибають".

Триваюча війна, економічна стагнація, розгул бандитизму і корупції та тероризму зрозуміло, що сильно послаблюють державу. Водночас, саме ці чинники мають стимулювати і "захисні сили" її організму. Однак "імунітет" зовсім не посилюється. Причина цілком очевидна – замість того, щоб, спираючись на колосальний потенціал суспільної самоорганізації, працездатності та інноваційності – будувати сучасну країну, люди, які отримали всю повноту владних повноважень у чотирнадцятому році, заходилися відтворювати олігархічно-корупційну "владну вертикаль" за подобою тієї, яку збудовано у Росії.

Захланність і вторинність такого державного устрою гальмує розвиток нових суспільних взаємин, ізолює цілковиту більшість громадян від впливу на владні рішення, позбавляє їх права на законну частку національного багатства. "Вертикаль", разом з агресивно-слухняною парламентською більшістю перетворюється на інструмент його розкрадання – надр, родючих земель, залишків інфраструктури і виробництва... "Вертикаль" є основним генератором поживного субстрату для корупції, бандитизму та рейдерства. Вона ж – головний руйнівник економіки.

"Вертикалі" не до захисту країни від ворога – вона віддає перевагу торгівлі із ним; не до розвитку інновацій – інновації не дають красти; не до розвитку освіти, науки та культури – ці галузі живлять інтелектом суспільство; не до становлення середнього класу – він бо має занадто розвинене почуття гідності.

Вертикаль двічі завалювалася під власною вагою і двічі відроджувалася. Востаннє – на великій крові. Саме востаннє, бо втретє не буде де і з чого її відновити.

А завалюватися "вертикаль" почала вже, із природним гравітаційним прискоренням.

Реальність загрози застосування ядерної зброї ІІ

Невстиг я зробити вчора допис на УП про винекнення нових чинників ядерної загрози, коли це раптом Пу провів чергове телезасідання рашистської ради безпеки, де було здійснено оцінку нової американської ракетної системи "Темний орел", яку США готові розмістити в Європі вже наступного року...

Реальність застосування ядерної зброї

До початку цієї війни загальноприйнятою була думка, що ядерна зброя існує, як чинник стримування агресії і ніколи не може бути застосована. Проте знавіснілий напад рашистів на Україну показав, що навіть наявність зобов'язуючих документів, резолюції ООН, світова громадська думка та санкції не заважають ядерній країни напасти на найближчого сусіда і вести війну вже стільки часу, скільки для Радянського Союзу тривала Велика Вітчизняна...

Опозиція домоглася збільшення доходів бюджету на 175 мільярдів гривень

Державний бюджет наступного року буде вкрай напруженим. Видатки на війну зменшити неможливо, соціальні зобов'язання держави – так само. Іноземні партнери звісно допомагають Україні, проте у них дедалі більше питань до ефективності використання цих коштів...

Якщо витягти стрижень війни?

Путін зірвав зустріч у Будапешті, бо прагне продовження війни. Навіщо? Російська економіка на межі рецесії. Внутрішня і зовнішня легітимність режиму зникає...

Парламент має повернути проект Держбюджету – 2026 в Уряд для кардинальної переробки

Вперше в історії українського парламентаризму у Верховній Раді діє урядова коаліція у складі лише однієї партії – "монобільшість". Здавалося б, що у таких ідеальних для влади умовах координація між Кабінетом Міністрів і його фракцією мала би бути ідеальною...

Поламані плани? На трьох

Три лідери сучасності "тут і зараз" претендують на формування нового світопорядку – Дональд Трамп, Сі Дзіньпін та путін. Перші двоє мають для цього певні ресурси та засоби...