21 листопада 2017, 11:59

На "ростовській лижні"

Українська історія по самі вінця повна героїчними і трагічними датами. Якщо для інших народів Європи такі дати, принаймні у двадцятому сторіччі, пов'язані перед усім з двома світовими війнами, то для України трагедій і героїзму вистачало і у міжвоєнні часи. Геноцид двадцятих і тридцятих років, репресії і депортації протягом майже усього періоду радянської влади, голод сорокових, втрати в Афганістані, Чорнобиль. Водночас паралельно з цим – Холодний Яр, УПА, шістдесятники...

У 1991 році Україна поставила крапку в існуванні СРСР. Саме мирний, з виконанням усіх формальних конституційних вимог радянського законодавства, вихід України зі складу Радянського Союзу припинив його існування. Після рішення Всеукраїнського Референдуму 1 грудня 1991 року світ зрозумів, що "Імперія Зла" пішла у минуле.

За сімнадцять років двадцять першого сторіччя наша країна пережила дві революції. І дві поступові контрреволюції, які двічі відновили олігархічно-кримінальну систему утилізації національного багатства та людського потенціалу України.

Відтак знову між державою і суспільством пролягає глибока екзистенційна прірва. Повсякчасні спроби накинути Україні російську систему побудови влади – від виконавчої вертикалі до монополізації інформаційного простору призводять до повсякчасного відторгнення "країною Україна" "держави Україна".

Поточний режим за прикладом попереднього вже міцно став на "ростовську лижню". Не маючи ресурсу зовнішньої і внутрішньої легітимності, поринувши у міжусобні чвари за корупційні ресурси, заплутавшись у власноруч створених суперечностях "144 реформ", ослаблений булемією збагачення "режим", лише вдає із себе українську владу. Він вже давно погоджується на сегментоване зовнішнє управління Україною – сегмент Росії, яка цього річ знову стала найбільшим торговельним партнером та інвестором України; сегмент США – головний донор для підтримки гривні, трохи – з ЄС, якому, утім, вже не до нас.

Внутрішній тиск зростає. Зовнішній – так само...

Що очікує на Україну? Ще один, поза сумнівом епічний у своїй героїчності "День Гідності та Свободи"?

Маніфест технологічної компанії "Палантир"

Слово "палантир" прийшло у сучасну мову зі сторінок творів одного з провідних фундаторів літературного жанру високого фентезі Джона Р.Р. Толкіна...

Війна росії за самоутилізацію

Росія, розв'язавши цю війну, одразу її програла. Навіть, якби їй вдалося поневолити більшу частину населення і земель України, вона б не мала ресурсів виграти цивілізаційні перегони із Заходом...

Фальшива реліквія?

Минулої ночі виповниться 4 роки, як рашистський крейсер "Москва" пішов nah за приписом українського прикордонника з острова Зміїний. У зв'язку з цим невигадана історія: На крейсері була корабельна Покровська церква, яку 14 грудня 2009 року освятив митрополит Сімферопольський і Кримський Лазар (УПЦ МП)...

Чи потрібний Україні Єропейський Союз у його нинішньому форматі?

Вступ до ЄС закріплено у Конституції України – у її преамбулі та у трьох статтях: 85; 102; 116. Відповідні поправки набули чинності у лютому 2019 року...

"Хороші росіяни" в інформаційному просторі майбутніх виборчих кампаній в Україні

Зі здобуттям у 1991 році незалежності, тодішня влада не наважилася суверенізувати інформаційний простір України. На той час поняття "суверенного інформаційного простору" ще не виглядало алогічним, бо основним джерелом інформації був зовсім не інтерент, а телебачення, радіо та друковані ґазети і журнали...

Україні слід бути готовою до винекнення на її кордонах постросійського простору

Постросійський світ дедалі ближчий. Запас міцності путінізму вичерпується з прискоренням. Однією з ознак його краху є інформаційний бунт "z-блогерів" та "лідерів громадської думки" у тіктоках/інстаграмах/телеграмах, які раптом заговорили про секвестри бюджетів, знецінення золотовалюиних резервів рф, жорстокі практики мобілізації, винищення сибірських корів, про невдачі на фронтах і удари України по нафтогазовій інфраструктурі та інші загрози рашистській системі, балачки про які заборонені самою ж цією системою...