21 листопада 2017, 11:59

На "ростовській лижні"

Українська історія по самі вінця повна героїчними і трагічними датами. Якщо для інших народів Європи такі дати, принаймні у двадцятому сторіччі, пов'язані перед усім з двома світовими війнами, то для України трагедій і героїзму вистачало і у міжвоєнні часи. Геноцид двадцятих і тридцятих років, репресії і депортації протягом майже усього періоду радянської влади, голод сорокових, втрати в Афганістані, Чорнобиль. Водночас паралельно з цим – Холодний Яр, УПА, шістдесятники...

У 1991 році Україна поставила крапку в існуванні СРСР. Саме мирний, з виконанням усіх формальних конституційних вимог радянського законодавства, вихід України зі складу Радянського Союзу припинив його існування. Після рішення Всеукраїнського Референдуму 1 грудня 1991 року світ зрозумів, що "Імперія Зла" пішла у минуле.

За сімнадцять років двадцять першого сторіччя наша країна пережила дві революції. І дві поступові контрреволюції, які двічі відновили олігархічно-кримінальну систему утилізації національного багатства та людського потенціалу України.

Відтак знову між державою і суспільством пролягає глибока екзистенційна прірва. Повсякчасні спроби накинути Україні російську систему побудови влади – від виконавчої вертикалі до монополізації інформаційного простору призводять до повсякчасного відторгнення "країною Україна" "держави Україна".

Поточний режим за прикладом попереднього вже міцно став на "ростовську лижню". Не маючи ресурсу зовнішньої і внутрішньої легітимності, поринувши у міжусобні чвари за корупційні ресурси, заплутавшись у власноруч створених суперечностях "144 реформ", ослаблений булемією збагачення "режим", лише вдає із себе українську владу. Він вже давно погоджується на сегментоване зовнішнє управління Україною – сегмент Росії, яка цього річ знову стала найбільшим торговельним партнером та інвестором України; сегмент США – головний донор для підтримки гривні, трохи – з ЄС, якому, утім, вже не до нас.

Внутрішній тиск зростає. Зовнішній – так само...

Що очікує на Україну? Ще один, поза сумнівом епічний у своїй героїчності "День Гідності та Свободи"?

Реальність загрози застосування ядерної зброї ІІ

Невстиг я зробити вчора допис на УП про винекнення нових чинників ядерної загрози, коли це раптом Пу провів чергове телезасідання рашистської ради безпеки, де було здійснено оцінку нової американської ракетної системи "Темний орел", яку США готові розмістити в Європі вже наступного року...

Реальність застосування ядерної зброї

До початку цієї війни загальноприйнятою була думка, що ядерна зброя існує, як чинник стримування агресії і ніколи не може бути застосована. Проте знавіснілий напад рашистів на Україну показав, що навіть наявність зобов'язуючих документів, резолюції ООН, світова громадська думка та санкції не заважають ядерній країни напасти на найближчого сусіда і вести війну вже стільки часу, скільки для Радянського Союзу тривала Велика Вітчизняна...

Опозиція домоглася збільшення доходів бюджету на 175 мільярдів гривень

Державний бюджет наступного року буде вкрай напруженим. Видатки на війну зменшити неможливо, соціальні зобов'язання держави – так само. Іноземні партнери звісно допомагають Україні, проте у них дедалі більше питань до ефективності використання цих коштів...

Якщо витягти стрижень війни?

Путін зірвав зустріч у Будапешті, бо прагне продовження війни. Навіщо? Російська економіка на межі рецесії. Внутрішня і зовнішня легітимність режиму зникає...

Парламент має повернути проект Держбюджету – 2026 в Уряд для кардинальної переробки

Вперше в історії українського парламентаризму у Верховній Раді діє урядова коаліція у складі лише однієї партії – "монобільшість". Здавалося б, що у таких ідеальних для влади умовах координація між Кабінетом Міністрів і його фракцією мала би бути ідеальною...

Поламані плани? На трьох

Три лідери сучасності "тут і зараз" претендують на формування нового світопорядку – Дональд Трамп, Сі Дзіньпін та путін. Перші двоє мають для цього певні ресурси та засоби...