21 листопада 2017, 11:59

На "ростовській лижні"

Українська історія по самі вінця повна героїчними і трагічними датами. Якщо для інших народів Європи такі дати, принаймні у двадцятому сторіччі, пов'язані перед усім з двома світовими війнами, то для України трагедій і героїзму вистачало і у міжвоєнні часи. Геноцид двадцятих і тридцятих років, репресії і депортації протягом майже усього періоду радянської влади, голод сорокових, втрати в Афганістані, Чорнобиль. Водночас паралельно з цим – Холодний Яр, УПА, шістдесятники...

У 1991 році Україна поставила крапку в існуванні СРСР. Саме мирний, з виконанням усіх формальних конституційних вимог радянського законодавства, вихід України зі складу Радянського Союзу припинив його існування. Після рішення Всеукраїнського Референдуму 1 грудня 1991 року світ зрозумів, що "Імперія Зла" пішла у минуле.

За сімнадцять років двадцять першого сторіччя наша країна пережила дві революції. І дві поступові контрреволюції, які двічі відновили олігархічно-кримінальну систему утилізації національного багатства та людського потенціалу України.

Відтак знову між державою і суспільством пролягає глибока екзистенційна прірва. Повсякчасні спроби накинути Україні російську систему побудови влади – від виконавчої вертикалі до монополізації інформаційного простору призводять до повсякчасного відторгнення "країною Україна" "держави Україна".

Поточний режим за прикладом попереднього вже міцно став на "ростовську лижню". Не маючи ресурсу зовнішньої і внутрішньої легітимності, поринувши у міжусобні чвари за корупційні ресурси, заплутавшись у власноруч створених суперечностях "144 реформ", ослаблений булемією збагачення "режим", лише вдає із себе українську владу. Він вже давно погоджується на сегментоване зовнішнє управління Україною – сегмент Росії, яка цього річ знову стала найбільшим торговельним партнером та інвестором України; сегмент США – головний донор для підтримки гривні, трохи – з ЄС, якому, утім, вже не до нас.

Внутрішній тиск зростає. Зовнішній – так само...

Що очікує на Україну? Ще один, поза сумнівом епічний у своїй героїчності "День Гідності та Свободи"?

Росіяни втрачають сакральний сенс війни з Україною

Станом на лютий 2022 року внутрішнє і зовнішнє становище росії було переважно стабільним. Економіка зростала. Населення, ще за інерцією "кримського консенсусу" підтримувало президента, опозиція перебувала на маргінесі, а санкції Заходу не були надто дошкульними, радше – символічними...

4

Росіяни ненавидять українців. Ця ненависть радикально посилилася протягом останніх чотирьох років, ставши частиною російської-рашистської національної ідеї...

Семен Фішелевич Глузман

Ми познайомилися з його ініціативи. Він підійшов до мене на якомусь заході у київській консерваторії. Не пригадаю, що саме стало приводом для розмови, але вона швидко перейшла на тему дисиденства в СРСР і про непрості стосунки у цьому середовищі, вже у пострадянській Україні...

Що обере Трамп?

Як із писаною торбою носяться американські переговірники з черговим "мирним планом" рашистів. Мова про пропозицію віддати в концесію близьким до Трампа корпораціям на 25 років родовища корисних копалин, проекти в енергетиці, порти та інші об'єкти транспортної інфраструктури у росії, загальною оціночною вартістю $12 трлн...

Рашисти втратили образ власного майбутнього

Коли у 1917 році розпадалася Російська Імперія, більшовикам вдалося накинути "широким народним масам" ідеологію комунізму, на якій було утворено Радянський Союз...

Свобода підприємництва – вагоме надбання Незалежності

Історія створення в Україні пунктів незламності сягає своїм корінням початку двотисячних років. Відповідальні і людяні підприємці у люті зими створювали пункти обігріву і харчування для немічних і безпорадних людей, які не могли дати собі ради у тих умовах...