На "ростовській лижні"
Українська історія по самі вінця повна героїчними і трагічними датами. Якщо для інших народів Європи такі дати, принаймні у двадцятому сторіччі, пов'язані перед усім з двома світовими війнами, то для України трагедій і героїзму вистачало і у міжвоєнні часи. Геноцид двадцятих і тридцятих років, репресії і депортації протягом майже усього періоду радянської влади, голод сорокових, втрати в Афганістані, Чорнобиль. Водночас паралельно з цим – Холодний Яр, УПА, шістдесятники...
У 1991 році Україна поставила крапку в існуванні СРСР. Саме мирний, з виконанням усіх формальних конституційних вимог радянського законодавства, вихід України зі складу Радянського Союзу припинив його існування. Після рішення Всеукраїнського Референдуму 1 грудня 1991 року світ зрозумів, що "Імперія Зла" пішла у минуле.
За сімнадцять років двадцять першого сторіччя наша країна пережила дві революції. І дві поступові контрреволюції, які двічі відновили олігархічно-кримінальну систему утилізації національного багатства та людського потенціалу України.
Відтак знову між державою і суспільством пролягає глибока екзистенційна прірва. Повсякчасні спроби накинути Україні російську систему побудови влади – від виконавчої вертикалі до монополізації інформаційного простору призводять до повсякчасного відторгнення "країною Україна" "держави Україна".
Поточний режим за прикладом попереднього вже міцно став на "ростовську лижню". Не маючи ресурсу зовнішньої і внутрішньої легітимності, поринувши у міжусобні чвари за корупційні ресурси, заплутавшись у власноруч створених суперечностях "144 реформ", ослаблений булемією збагачення "режим", лише вдає із себе українську владу. Він вже давно погоджується на сегментоване зовнішнє управління Україною – сегмент Росії, яка цього річ знову стала найбільшим торговельним партнером та інвестором України; сегмент США – головний донор для підтримки гривні, трохи – з ЄС, якому, утім, вже не до нас.
Внутрішній тиск зростає. Зовнішній – так само...
Що очікує на Україну? Ще один, поза сумнівом епічний у своїй героїчності "День Гідності та Свободи"?
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
