16 листопада 2018, 11:09

Професійний День інформації

Сьогодні в Україні відзначається День працівників радіо, телебачення та зв'язку. Є поширеною думка, що святкування днів працівників тієї чи іншої галузі народного господарства являє собою радянську практику, яку не варто зберігати у сучасній демократичній Україні. Однак ідея відзначення професійних свят сягає своїм корінням ще у часи становлення в Європі Магдебурзького права, коли у містах почали відзначатися цехові дні – від золотарів до ювелірів. Збільшення кількості професій призвело до розширення і закріплення цієї традиції. Окрім офіціозних, з'явилися неформальні професійні свята, які були покликані заявити про суспільну значущість та ідентичність нових професійних спільнот.

Таким чином відзначення днів тієї чи іншої професії, а чи роду занять, хоч би і День філософії, що був учора, є цілком гідною відтворення традицією.

День працівників радіо, телебачення та зв'язку припадає на 16 листопада тому, що цього дня у 1924 році у Харкові вийшла перша передача Українського радіо. Відтоді радіо стало потужним, інноваційним інструментом формування українського інформаційно-культурного простору. Важливо, що до початку 90-х, радіо, як згодом і Українське телебачення, виступало еталонним носієм української мови, культурної традиції – популяризатором українського театру, літератури, кіно та естради.

У Радянському Союзі, направду, конкурували між собою перед усім дві національні ідентичності: російська, що була сформована, за часів Російської Імперії і розвинута засобами мовлення ХХ сторіччя; та українська, ґрунтована на величезному пласті народної культурної традиції, звідки розвинулися українська література, живопис, театр. Українське мовлення дало величезний імпульс розвитку і закріпленню української національної ідентичності.

Власне конкуренція у СРСР російського та українського стала потужним чинником дезінтеграції "Імперії зла" і, водночас, становлення сучасної української національної самосвідомості, що дозволило українському суспільству створити нинішню українську державу.

Провідну роль у цьому відіграли українське радіо і телебачення. Проте сьогодні їх швидко заміщує інтернет. І попри створення в Україні цілого Міністерства інформаційної політики, наразі важко назвати успішною власне саму державну інформаційну політику. В УРСР виходило краще.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Чи неминучий розпад росії?

Розпад росії швидше за все одномоментною раптовою подією. Це тривалий процес накопичення криз, який закладено ще на початку виникнення СРСР. Ленін створював Радянський Союз перед усім як механізм утримання України в одній державі з росією для здійснення "всесвітньої пролетарської революції"...

Путін просить перемир'я... у Трампа. Чому?

Путін подзвонив вельми заклопотаному королівським державним візитом Трампу і говорив із ним понад 90 хвилин. В ході цієї балачки рашистський володар попросив про перемир'я на час відзначення Дня Перемоги...

Маніфест технологічної компанії "Палантир"

Слово "палантир" прийшло у сучасну мову зі сторінок творів одного з провідних фундаторів літературного жанру високого фентезі Джона Р.Р. Толкіна...

Війна росії за самоутилізацію

Росія, розв'язавши цю війну, одразу її програла. Навіть, якби їй вдалося поневолити більшу частину населення і земель України, вона б не мала ресурсів виграти цивілізаційні перегони із Заходом...

Фальшива реліквія?

Минулої ночі виповниться 4 роки, як рашистський крейсер "Москва" пішов nah за приписом українського прикордонника з острова Зміїний. У зв'язку з цим невигадана історія: На крейсері була корабельна Покровська церква, яку 14 грудня 2009 року освятив митрополит Сімферопольський і Кримський Лазар (УПЦ МП)...

Чи потрібний Україні Єропейський Союз у його нинішньому форматі?

Вступ до ЄС закріплено у Конституції України – у її преамбулі та у трьох статтях: 85; 102; 116. Відповідні поправки набули чинності у лютому 2019 року...