21 червня 2019, 12:45

Юлія Тимошенко попереджає про замах на викрадення найдорожчого майнового активу України

Газотранспортну систему України, (мережу магістральних і локальних газопроводів, якими здійснюється доставка природного газу до підприємств, включно з електростанціями, домогосподарств і його транспортування закордон), сьогодні намагаються потай вивести з державної власності. Також до цієї системи входить унікальна мережа газосховищ, які дозволяють безперебійно забезпечувати газом Україну та країни ЄС у періоди пікового використання цього енергоносія.

Щороку ГТС генерує 3 000 000 000 доларів прибутку. Це становить, наприклад, близько половини видатків Пенсійного фонду України. Однак сьогодні її штучно доведено до банкрутства і з наступного понеділка, 24 червня, вона може припинити функціонування.

Вартість побудови подібної системи у сьогоденних цінах становить 300 000 000 000 євро. Привласнення цього цілісного майнового комплексу являє собою еквівалент викрадення 18 000 євро у кожної української родини.

Цей "дембельський акорд" виконала ще чинна виконавча влада, яка незворотно рушила в історію 21 квітня і остаточно зникне після 21 липня. Разом із землями сільськогосподарського призначення ГТС являє собою найвартісніший актив України, який намагаються привласнити у "мутній воді" політичного хаосу, який навмисно створювався в Україні останніми роками.

Юлія Тимошенко звернулася із заявами до Державного Бюро Розслідування і Національного Антикорупційного Бюро щодо системних злочинів, пов'язаних із штучним доведенням до банкрутства ГТС та замахом на її викрадення.

Також Юлія Тимошенко наполегливо пропонує Президенту внести до парламенту невідкладний законопроект, який унеможливить будь-які "приватизаційні" маніпуляції із ГТС.

Система є цілком функціональною, і її технічне удосконалення може бути здійснене за рахунок власних прибутків, без залучення величезних інвестицій, про що говорять ідеологи виведення ГТС із суспільної власності.

Україні слід бути готовою до винекнення на її кордонах постросійського простору

Постросійський світ дедалі ближчий. Запас міцності путінізму вичерпується з прискоренням. Однією з ознак його краху є інформаційний бунт "z-блогерів" та "лідерів громадської думки" у тіктоках/інстаграмах/телеграмах, які раптом заговорили про секвестри бюджетів, знецінення золотовалюиних резервів рф, жорстокі практики мобілізації, винищення сибірських корів, про невдачі на фронтах і удари України по нафтогазовій інфраструктурі та інші загрози рашистській системі, балачки про які заборонені самою ж цією системою...

ФІЛАРЕТ ВЕЛИКИЙ

Патріарха не стало на 98-му році життя; 77-му році чернецтва; 65-му році єпископського служіння і 60-му перебування на Київській кафедрі. До Києва, як Архієпископ Київський і Галицький, Патріарший Екзарх всієї України, він прибув у травні 1966 року, в часи, коли радянська влада послідовно домагалася обмеження релігійного життя, прагнучи знищити будь-яку альтернативу комуністичному світогляду...

Важлива історична дата на шляху розпаду "імперії Зла – 1"

Сьогодні минає 35 років з дня, коли відбувся Всесоюзний референдум за збереження СРСР. Прихильники імперії використовують його результати (більше 70% учасників проголосували за те, щоб Радянський Союз зберегти) як аргумент за його відновлення...

Зупинити спекуляцію пальним

Війна Ізраїлю і США призвела до різкого зростання цін на нафту у світі. Відповідно зросли ціни на автомобільне пальне. В Україні середнє зростання вже перевищило 8 грн...

Українські виміри війни в Ірані

Ізраїльсько-американська повітряна інтервенція в Ірані прямо впливає на перебіг російсько-української війни. Найочевидніше – це перемикання фокусу уваги світового співтовариства з театру боїв у Європі на Близький Схід, що тягне за собою перерозподіл ресурсів, які могли бути надані Україні, на користь учасників війни в Ірані – перед усім Ізраїлю...

Росіяни втрачають сакральний сенс війни з Україною

Станом на лютий 2022 року внутрішнє і зовнішнє становище росії було переважно стабільним. Економіка зростала. Населення, ще за інерцією "кримського консенсусу" підтримувало президента, опозиція перебувала на маргінесі, а санкції Заходу не були надто дошкульними, радше – символічними...