1 жовтня 2019, 12:32

Чи потрібний окремий закон про столицю?

Наявність такого закону передбачено чинною Конституцією. Цю норму закладено в перед усім в інтересах центральної влади, з метою полегшення доступу для придворних мафіозних кланів до найдорожчих в Україні ресурсів – перед усім землі, нерухомості та фінансових потоків, що генеруються у Києві.

Корені закону про столицю сягають червня 1995 року, коли Л. Кучма та О. Мороз фактично ініціювали ухвалення альтернативної Конституції України у вигляді т.зв. "Конституційної угоди", де вперше в українському законодавстві міста Київ і Севастополь було виокремлено із загального правового поля місцевого самоврядування.

Головною "особливістю" самоврядування у цих містах стала та, що замість міськвиконкомів їм були нав'язані державні адміністрації, голови яких призначалися особисто Президентом. Водночас передбачалося, що Президент призначає головами Київської і Севастопольської держадміністрацій осіб, яких обрано головами цих міськрад рад. Ці норми із варіаціями відтворено у Конституції і законах, чинних до сьогодні із вже наведеною метою.

Нинішню владу вже не влаштовує необхідність призначати головою виконавчого органу Київради – Київської міської держадміністрації Київського міського голову, відтак нафантазували новий закон про столицю.

Направду, коли вже нинішня монобільшість не здатна ухвалити нову Конституцію України, а йде шляхом косметичних правок наявної, якою передбачено ухвалення окремого "київського закону", то його можна скласти лише із трьох статей:

1. Самоврядування у столиці України – місті Києві здійснюється відповідно до Конституції України та Закону України про місцеве самоврядування.

2. Столичні функції у місті Києві здійснюються відповідно до Генеральної Угоди між Кабінетом Міністрів України та Виконавчим комітетом Київської міської ради. Зазначена Генеральна Угода набуває чинності після затвердження Київською міською радою.

3. Київська державна адміністрація утворюється з метою здійснення Генеральної Угоди про виконання м. Києвом столичних функцій та координує розробку Генерального плану Київської міської агломерації – Великий Київ.


У пояснювальній записці доречно вказати, що до Конституції України будуть внесені зміни, які передбачатимуть, що Київська область ліквідується, утім як і всі інші, АР Крим – теж. Натомість створюються 100 районів (повітів).

Без утворення адміністративної одиниці нового типу – агломерації подальший розвиток урбаністичних середовищ в Україні матиме хаотичний характер, що лише погіршуватиме якість життя у великих містах.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

З Днем знань! Останнім?

Радикальний вплив штучного інтелекту (Штучіну), який дуже стрімко розвивається, на навчальні процеси в середній та вищій школі слід досліджувати негайно...

Чи стала Україна наддержавою?

Тридцять п'яту річницю з дня відновлення Незалежності Україна зустрічає в ситуації найбільшої загрози самому її існуванню. З 1991 року чисельність населення скоротилася майже вдвічі...

Присмерк СРСР – присмерк Росії

Сьогодні минає рівно 35 років з дня, спроби державного перевороту в СРСР, яка невдовзі призвела до його ліквідації. 19 серпня 1991 року припало на понеділок...

Відновити культурний простір у будівлі кінотеатру "Кінопанорама"

"Кінопанорама" стала першим кінотеатром у київському середмісті, куди батьки взяли мене із собою на вечірній кіносеанс. Це було наприкінці літа 1973 року...

Пригода письменника

Ввечері 13 лютого я отримав листа. Нижче наведений його текст публікується з дозволу автора. "Шановний пане Костянтине, Пишу Вам, тому що щиро захоплююся Вашою творчістю та обрав саме Вас героєм для свого університетського архітектурного проєкту...

Врятувати київський Гостинний двір

Історія Гостинного двору у Києві сягає кінця ХVIII сторіччя, коли за проектом знаменитого архітектора Івана Григоровича-Барського на непарній частині нинішнього Хоривого провулку було зведено перші цегляні торгівельні ряди...