23 листопада 2019, 19:00

Чому цей фільм так швидко зник з екранів?

Наприкінці прокату у київських кінотеатрах, ледь встигли подивитися фільм "Додому". Його назва кримськотатарською – "Еvge". У залі не було жодного вільного місця. Ця дебютна робота Наримана Алієва, перед усім про безмір горя, заподіяного війною, розв'язаною Росією проти України.

Не слід переказувати динамічного сюжету цієї кінодрами, де кожен кадр віддзеркалює те, чим жила Україна наприкінці серпня-початку вересня 2014 року. Скажемо лише, що йдеться про родину кримських татар, які у рідному Криму, знову, через 70 років після сталінської депортації, опинилися на чужині. Україна ж часто повертається до них найгіршими своїми рисами – обивательської байдужості, крадійства та здирництва.

Впало в очі таке протиставлення. Головному герою, у виконанні добре знаного Ахтема Сеітблаєва, доводиться дати хабара лікареві у морзі, аби мати змогу забрати тіло загиблого в Ілловайську сина для належного за мусульманським звичаєм похорону. Проте від хабара відмовляється молодий патрульний поліцейський, який, попри всі наявні підстави для затримання автомобіля, де перевозять загиблого добровольця, лише зі щирим співчуттям застерігає від небезпек у дорозі.

Тут дуже точно передано атмосферу того часу – нова поліція, яка ще не бере, і мародери, які беруть завжди. Таких прицільних замальовок – від глобально-політичних до побутових – у фільмі мало не через край. Тому його неодмінно слід побачити всім, хто усвідомлює, що сьогодні живе на зламі історичної долі України.

Можна було б не писати цього блогу, обмежившись постом у фейсбуці, якби не одна нав'язлива думка. Фільм, якось швидко зійшов з великих екранів. Чи не тому, що напередодні зустрічі нормандської четвірки, де може бути почато процес відмови України від Криму, якось "не політкоректно" нагадувати про десятки тисяч жертв цієї війни?

Україні слід бути готовою до винекнення на її кордонах постросійського простору

Постросійський світ дедалі ближчий. Запас міцності путінізму вичерпується з прискоренням. Однією з ознак його краху є інформаційний бунт "z-блогерів" та "лідерів громадської думки" у тіктоках/інстаграмах/телеграмах, які раптом заговорили про секвестри бюджетів, знецінення золотовалюиних резервів рф, жорстокі практики мобілізації, винищення сибірських корів, про невдачі на фронтах і удари України по нафтогазовій інфраструктурі та інші загрози рашистській системі, балачки про які заборонені самою ж цією системою...

ФІЛАРЕТ ВЕЛИКИЙ

Патріарха не стало на 98-му році життя; 77-му році чернецтва; 65-му році єпископського служіння і 60-му перебування на Київській кафедрі. До Києва, як Архієпископ Київський і Галицький, Патріарший Екзарх всієї України, він прибув у травні 1966 року, в часи, коли радянська влада послідовно домагалася обмеження релігійного життя, прагнучи знищити будь-яку альтернативу комуністичному світогляду...

Важлива історична дата на шляху розпаду "імперії Зла – 1"

Сьогодні минає 35 років з дня, коли відбувся Всесоюзний референдум за збереження СРСР. Прихильники імперії використовують його результати (більше 70% учасників проголосували за те, щоб Радянський Союз зберегти) як аргумент за його відновлення...

Зупинити спекуляцію пальним

Війна Ізраїлю і США призвела до різкого зростання цін на нафту у світі. Відповідно зросли ціни на автомобільне пальне. В Україні середнє зростання вже перевищило 8 грн...

Українські виміри війни в Ірані

Ізраїльсько-американська повітряна інтервенція в Ірані прямо впливає на перебіг російсько-української війни. Найочевидніше – це перемикання фокусу уваги світового співтовариства з театру боїв у Європі на Близький Схід, що тягне за собою перерозподіл ресурсів, які могли бути надані Україні, на користь учасників війни в Ірані – перед усім Ізраїлю...

Росіяни втрачають сакральний сенс війни з Україною

Станом на лютий 2022 року внутрішнє і зовнішнє становище росії було переважно стабільним. Економіка зростала. Населення, ще за інерцією "кримського консенсусу" підтримувало президента, опозиція перебувала на маргінесі, а санкції Заходу не були надто дошкульними, радше – символічними...