23 листопада 2019, 19:00

Чому цей фільм так швидко зник з екранів?

Наприкінці прокату у київських кінотеатрах, ледь встигли подивитися фільм "Додому". Його назва кримськотатарською – "Еvge". У залі не було жодного вільного місця. Ця дебютна робота Наримана Алієва, перед усім про безмір горя, заподіяного війною, розв'язаною Росією проти України.

Не слід переказувати динамічного сюжету цієї кінодрами, де кожен кадр віддзеркалює те, чим жила Україна наприкінці серпня-початку вересня 2014 року. Скажемо лише, що йдеться про родину кримських татар, які у рідному Криму, знову, через 70 років після сталінської депортації, опинилися на чужині. Україна ж часто повертається до них найгіршими своїми рисами – обивательської байдужості, крадійства та здирництва.

Впало в очі таке протиставлення. Головному герою, у виконанні добре знаного Ахтема Сеітблаєва, доводиться дати хабара лікареві у морзі, аби мати змогу забрати тіло загиблого в Ілловайську сина для належного за мусульманським звичаєм похорону. Проте від хабара відмовляється молодий патрульний поліцейський, який, попри всі наявні підстави для затримання автомобіля, де перевозять загиблого добровольця, лише зі щирим співчуттям застерігає від небезпек у дорозі.

Тут дуже точно передано атмосферу того часу – нова поліція, яка ще не бере, і мародери, які беруть завжди. Таких прицільних замальовок – від глобально-політичних до побутових – у фільмі мало не через край. Тому його неодмінно слід побачити всім, хто усвідомлює, що сьогодні живе на зламі історичної долі України.

Можна було б не писати цього блогу, обмежившись постом у фейсбуці, якби не одна нав'язлива думка. Фільм, якось швидко зійшов з великих екранів. Чи не тому, що напередодні зустрічі нормандської четвірки, де може бути почато процес відмови України від Криму, якось "не політкоректно" нагадувати про десятки тисяч жертв цієї війни?

Системна політична криза розгортається. Чи є ще вихід з неї?

Одним з наслідків часткового оприлюднення матеріалів операції "Мідас" стала очевидність розколу правоохоронної системи. Лінія розділу пролягає між "старими" традиційними правоохоронними установами і Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою та Національним антикорупційним бюро України...

Реальність загрози застосування ядерної зброї ІІ

Невстиг я зробити вчора допис на УП про винекнення нових чинників ядерної загрози, коли це раптом Пу провів чергове телезасідання рашистської ради безпеки, де було здійснено оцінку нової американської ракетної системи "Темний орел", яку США готові розмістити в Європі вже наступного року...

Реальність застосування ядерної зброї

До початку цієї війни загальноприйнятою була думка, що ядерна зброя існує, як чинник стримування агресії і ніколи не може бути застосована. Проте знавіснілий напад рашистів на Україну показав, що навіть наявність зобов'язуючих документів, резолюції ООН, світова громадська думка та санкції не заважають ядерній країни напасти на найближчого сусіда і вести війну вже стільки часу, скільки для Радянського Союзу тривала Велика Вітчизняна...

Опозиція домоглася збільшення доходів бюджету на 175 мільярдів гривень

Державний бюджет наступного року буде вкрай напруженим. Видатки на війну зменшити неможливо, соціальні зобов'язання держави – так само. Іноземні партнери звісно допомагають Україні, проте у них дедалі більше питань до ефективності використання цих коштів...

Якщо витягти стрижень війни?

Путін зірвав зустріч у Будапешті, бо прагне продовження війни. Навіщо? Російська економіка на межі рецесії. Внутрішня і зовнішня легітимність режиму зникає...

Парламент має повернути проект Держбюджету – 2026 в Уряд для кардинальної переробки

Вперше в історії українського парламентаризму у Верховній Раді діє урядова коаліція у складі лише однієї партії – "монобільшість". Здавалося б, що у таких ідеальних для влади умовах координація між Кабінетом Міністрів і його фракцією мала би бути ідеальною...