8 червня 2021, 14:23

Російсько-білоруським шляхом?

Обрання президентом України Володимира Зеленського являє собою показник величезного громадянського запиту на кардинальні зміни взаємин суспільства та держави. Цей показник надійно підтверджено і результатами дострокових виборів Верховної Ради. Перші два роки діяльності нової владної команди, принаймні на рівні риторики, показали, що там розуміють потребу у задоволенні такого запиту. Утім влада пішла шляхом створення позитивних інформаційних приводів, більше заявляючи про добрі наміри, ніж втілюючи їх у життя. Разом із тим зберігається одна з основних ознак політичної системи, що була створена ще за Леоніда Кучми – ручне управління з боку президента парламентом, урядом, судово-правовою системою, державними монополіями, втручання у справи місцевого самоврядування і підприємництва. Зовнішня та оборонна політики і без того є прерогативою глави держави відповідно до Конституції. При цьому наявність власної монобільшості у Раді та однопартійного уряду роблять владу В. Зеленського зовні потужнішою, ніж у його попередників.

Саме ручне управління мало не усіма сферами суспільного буття ріднить українську політичну систему з неефективними системами сусідніх Білорусі та Росії. Головною метою диктаторів у цих країнах є максимально тривале збереження особистої влади. За їхнього правління будь-які зміни там неможливі. Водночас найбільша проблема для російського і білоруського режимів полягає у тому, що їхнє самозбереження потребує дедалі більших за обсягом і різноманітніших ресурсів, а ці ресурси, як на зло, лише скорочуються. Причина не лише у санкціях, але і в архаїчних способах виробництва, сировинній економіці, економічній несвободі для малого і середнього бізнесу, корупції, некомпетентності чиновницьких кланів, відсутності стратегій розвитку країн. Це я про Росію і Білорусь, коли що...

Тим часом світ, важко оговтуючись від ковідного стресу, таки йде вперед. Пандемія примусила застосовувати нові соціально-гуманітарні, логістичні, безпекові, санітарні технології. Переосмислюється роль держави в умовах глобальних небезпек – і те не лише епідемічних, але і кліматичних, техногенних, соціальних і терористичних. Україна має бути адекватною цьому світовому тренду, але спостерігається зворотній тренд. Держава дедалі більше відокремлюється від суспільства стіною бюрократичних установ, зокрема і новостворюваних. Високопосадовці та керівники держмонополій коштом платників податків і тарифів отримують неймовірні, навіть за світовими мірками, зарплати та інші виплати, тим часом більшість населення біднішає.

В опублікованому сьогодні соціологічному дослідженні Київського міжнародного інституті соціології зазначено, що 54,4% відсотки людей, які відповідали на питання, говорять про погіршення їхнього матеріального стану останніми двома роками. Покращився добробут в 11,3%. Більше 90% опитаних називають зростання комунальних тарифів і цін на основні товари – головними труднощами, з якими зіштовхнулися останнім часом їхні родини. У 35% впали заробітні плати. Дві головні причини своїх негараздів громадяни вбачають у високому рівні корупції (42,9%) та окремо – у некомпетентності влади (33,8%). Війна і пандемія у цьому антирейтингу набрали 10,6% та 8,3% відповідно. Звідси закономірно випливає той факт, що 54,5% не підтримують участі В. Зеленського у наступних виборах президента, а за його другий термін виступають 37%. І це хороший показник за підсумками двох років правління. Розчарування попередниками В.Зеленського на посаді президента наступало швидше.

Зберігаючи, як відносно високий рівень суспільної підтримки, так і впливи на всі інститути влади, часом, нажаль, сумнівні з точки зору Конституції і Закону, президент має необхідний інструментарій для швидкого, ефективного та не надто болісного впровадження реформ.

Натомість владою знову обрано російсько-білоруський шлях визискування широких верств населення на користь чиновництва та монополій за допомогою корупційних тарифів, наростання тиску на малий і середній бізнес. Звідси – кепський інвестиційний клімат, якому і "няні" не помогли, дефіцит торговельного балансу, падіння виробництва, технологічне і соціальне відставання...

На цьому второваному попередніми владами шляху є ряд перешкод. По-перше, українці сильно відрізняються за рівнем готовності до протестів від східних і північних сусідів. По-друге, мобільність населення і його зв'язки зі світом в нас значно вищі. По-третє, маємо добру економічна активність громадян. По-четверте, пристойний кваліфікаційний рівень робочої сили. По-п'яте, в Україні зберігається, нехай і не у усьому досконала, свобода слова, а також завжди була і є реальна парламентська опозиція.

Загалом для всякої відповідальної влади наведені соціально-економічні чинники, поряд з виробничо-інфраструктурними та природними ресурсами являли б собою справжню рушійну силу для побудови цивілізованого суспільства.

Цьому заважає відсутність стратегічного мислення і захланність українських влад у купі з низьким рівнем загальної культури і некомпетентністю, що три десятки років виступають потужним гальмом України. Утім не буває вічних гальм, як і вічних двигунів.

powered by lun.ua

Країни пострадянського простору стали незалежними завдяки Україні

Тридцята річниця незалежності України знаменує собою не лише кінець імперської держави СРСР, але і світової соціалістичної системи, яку комуністи великою кров'ю мільйонів жертв нав'язали спочатку 1/6 земного суходолу, а по Другій Світовій Війні ще й половині Європи, тоді – окремим країнам на інших континентах...

Віталія Кличка можуть усунути не лише з посади голови столичної державної адміністрації, але і з посади міського голови Києва

На п'ятницю, кажуть, що призначено засідання Ради національної безпеки і оборони щодо ситуації у Києві. Підсумком засідання може стати рекомендація Уряду спрямувати президентові подання про усунення Віталія Кличка з посади голови Київської міської державної адміністрації, яку він обіймає, відповідно до закону...

Російсько-білоруським шляхом?

Обрання президентом України Володимира Зеленського являє собою показник величезного громадянського запиту на кардинальні зміни взаємин суспільства та держави...

Щодо вчорашнього указу про ''Президентський університет''

Знаєте як у XVII сторіччі створювався Київський колегіум – перший виш у Києві, який тепер ми знаємо під іменем університету "Києво-Могилянська Академія"? Спочатку утворилося Богоявленське Братство, куди увійшли київські шляхтичі, міщани, священство, а згодом – увесь Кіш Запорізький на чолі з кошовим отаманом Петром Конашевичем (позивний Сагайдачний)...

Про недипломатичну роботу співробітників Посольства США в Україні

На околиці Києва, біля села Пирогів є притулок для собак і котів, що називається "SOS". Там коштом українських і закордонних доброчинців утримуються кілька сотень тварин, яких зрадили їхні господарі, викинувши зі своїх помешкань...

Знову "Україна не Росія", проте багатьом дуже хочеться стерти цю відмінність

"Революція вихідного дня", як іронічно називають численні протести у Російській Федерації, позатим викликала великий інтерес в українському експертному середовищі, та й у суспільстві загалом...