12 листопада 2021, 12:38

Влада не помічає власного дипломатичного успіху. Чому?

Позавчора, 10 листопада, Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба і Державний секретар США Ентоні Блінкен підписали "Хартію стратегічного партнерства" наших країн. Попри без перебільшення історичне значення цієї події, в Україні на неї малохто звернув увагу. Хартія не стала предметом обговорення у політичних телепередачах, дебатів на інших майданчиках.

Народні депутати від колишньої монобільшості та інші промовці з агітаційного угруповання Банкової вочевидь (ще?) не отримали темників стосовно поширення змісту цього документу. Тим часом Хартія фактично перекреслює т.зв. "Мінський процес", не згадуючи вже про "формулу Штайнмаєра".

Чітко фіксується юридичний факт російської агресії і в Криму, і в Донецькій та Луганській областях. Пункт1, розділу 2 Хартії наведу дослівно:

"1. Сполучені Штати та Україна мають намір продовжити низку важливих заходів для запобігання зовнішній прямій та гібридній агресії проти України та притягнути Росію до відповідальності за агресію та порушення міжнародного права, включаючи захоплення та спробу анексії Криму та керований Росією збройний конфлікт в окремих районах Донецької та Луганської областей України, а також продовження зловмисної поведінки. Сполучені Штати мають намір підтримувати зусилля України щодо протидії збройній агресії, економічним та енергетичним порушенням, а також зловмисної кіберактивності з боку Росії, у тому числі шляхом збереження санкцій проти чи пов'язаних з Росією та застосування інших відповідних заходів до відновлення територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах."


Зрозуміло, що широке коло читачів навряд чи детально вивчатиме об'ємний і детальний текст Хартії.

Проте, детальний аналіз змісту та політичних і військових наслідків її підписання зробив аналітик з Вашингтону Юрій Швець. Рекомендую ознайомитися!

Хартія не підлягає ратифікації парламентами, позаяк являє собою декларацію принципів взаємодії України і США, включно з високими, навіть пафосними, етичними засадами. Разом із тим вона являє собою вагомий крок до набуття Україною статусу основного союзника США поза блоком НАТО, що є набагато реалістичнішою метою, ніж ефемерна перспектива членства в Альянсі.

Чому ж влада ігнорує власний такий правильний крок? Бо, так само як і Кримська платформа, (згадана і підтримана у Хартії), вона потребує копіткої, системної, а головне – кваліфікованої роботи щодо її реалізації. Нажаль, здатність до такої роботи (наразі?) не є цнотою поточного режиму. Ну, і скабєєвих дражнити побоюються. Краще обговорювати примітивніші речі, включно з побутовою поведінкою опонентів.

А може ну його той політичний інфантилізм? Україна – цивілізаційний лідер, усе ж...

Щодня проминаю до десятка пунктів обміну валют. З них нещодавно зачинилося троє. Моє "оціночне судження": це прямо пов'язано із забороною Національним банком повідомлень про обмінний курс на табло біля місць обміну...

Українська детермінанта

Головною емоцією з численних розмов про феномен українського опору російській агресії є – подив. Подвійний – з одного боку мої співрозмовники, як ті, хто тікав в евакуацію, так і ті, хто лишався у Києві, дивуються швидкості організації суспільства та влади для консолідованої та ефективної відсічі рашистській навалі, а з іншого – я дивуюся з того, що для них це дивно...

Що робити з колишньою Росією і Білоруссю по війні?

Днями Інститут майбутнього оприлюднив доповідь під назвою "Що робити з Білоруссю: логіка впливу на країну". У констатаційній частині цього тексту йдеться, зокрема, про те, що в Україні мало досліджують і знають білоруське суспільство – настрої, економіку, інформаційно-культурні, соціальні та інші чинники, які діють у ньому...

Чому Росія завжди бачить небезпеку в Україні

Найбільше чого боїться Росія від України – це... експансії – багатозмістовної, багатошарової, багатоманітної. Мова перед усім про суспільні практики, що не поєднуються, конфліктують з глибинними російськими архетипами, на яких засновано саму російську державність і які є джерелом і водночас способом збереження самодержавного типу правління у Росії...

Відповідь конспірологам щодо мотивів допомоги Україні з боку цивілізованого світу

Існує і поширюється конспірологічна версія, що війна Росії проти України точиться за домовленістю Кремля з його "американськими партнерами". Мовляв, цією війно США вбивають цілу зграйку зайців: По-перше, ставлять у залежність від свого зрідженого газу всю Європу; По-друге, послаблюють економіку ЄС як конкурента американської економіки; По-третє, повертають безпекове значення НАТО, стрижнем якого вони і є...

Третя світова війна – історичний вимір

Зрозуміло, що ця тема не для однієї великої монографії, проте спробуємо викласти її короткими і неповними, даруйте, тезами. Те, що українсько-російська війна є світовою випливає з переліку включених у неї країн і з того очевидного факту, що нинішній світ безпрецедентно глобальний...