27 вересня 2022, 14:01

Погроза Україні ядерним ударом

Успіхи ЗСУ на полях боїв призвели до того, що у рашистський режим традиційно для себе підвищує ставки у сподіванні, що його супротивники спасують. У Росії вичерпано всі ресурси ведення війни до переможного для неї кінця. Закінчуються кондиційні боєприпаси, техніка, харчі, амуніція, ліки і медичний персонал, гроші кваліфіковані військові. Звідси – хаотична мобілізація усіх, кого спірвуть. І це на тлі стрімкого падіння економіки і рівня життя. Війна, що починалася як інструмент продовження влади Путіна аж до довічного терміну, призводить до прямо протилежного наслідку – втрати ним довіри громадян – влади.

Як би росіяни не заздрили українцям, не ненавиділи нас і не прагнули знову загарбати, вони не готові за це платити власним обмеженим добробутом, а тим паче життями. Ті з окупантів, хто потрапив в Україну, переконалися, що рівень життя та соціального комфорту тут значно вищий за їхній. На тлі найбільших з часів Другої світової війни втрат військових і озброєнь, для росіян стало зрозуміло, що режим веде їх до ганебної поразки з подальшим розпадом Росії. Тому, як порятунок у цій безвиході рашисти вдаються до погроз ядерною зброєю. Ці погрози поділяє більшість росіян, включно з частиною тих, хто декларує свою опозиційність до Путіна.

Ядерний удар по Україні є предметом суспільного консенсусу у Росії.

Після оголошення Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей частиною Росії, як у 2014 році Криму, Путін оголосить Україні ультиматум з вимогою вивести свої війська з цих територій та погодитися із їхнім переходом до складу Росії. Ультиматум буде виголошено у максимально зверхній та принизливій для України формі, щоб показати підданцям, що він може диктує умови світу як переможець. Тим часом у Росії певні, що Захід злякається дати їй адекватну відповідь.

Зрозуміло, що рашистський ультиматум українська влада і підтримуване нею суспільство відкинуть. Фактично це зроблено вже наперед. І от тоді настане момент, коли рашисти або відступлять, або виконають свою погрозу. Щоб вони попустились світове співтовариство має так само, як і українське суспільство, дати відповідь на ультиматум наперед. Чітку і однозначну: погроза застосуванням ядерної зброї є державним тероризмом з усіма наслідками – перед усім воєнними. Пошук компромісу недоцільний і неможливий, бо пролонгує ситуацію небезпеки на багато років вперед.

Агресор гарячково каламутить воду

Як я й писав у попередньому блозі, повідомлення про "мирний план", який ніби-то затвердив Дональд Трамп мало на меті підготувати громадську думку до посилення санкцій щодо росії...

Дональд Трамп готує підґрунтя для посилення санкційного тиску

Оголошено про схвалення президентом Дональдом Трампом "мирного плану" щодо припинення російсько-української війни з 28 пунктів. Його незабаром оприлюднять...

Системна політична криза розгортається. Чи є ще вихід з неї?

Одним з наслідків часткового оприлюднення матеріалів операції "Мідас" стала очевидність розколу правоохоронної системи. Лінія розділу пролягає між "старими" традиційними правоохоронними установами і Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою та Національним антикорупційним бюро України...

Реальність загрози застосування ядерної зброї ІІ

Невстиг я зробити вчора допис на УП про винекнення нових чинників ядерної загрози, коли це раптом Пу провів чергове телезасідання рашистської ради безпеки, де було здійснено оцінку нової американської ракетної системи "Темний орел", яку США готові розмістити в Європі вже наступного року...

Реальність застосування ядерної зброї

До початку цієї війни загальноприйнятою була думка, що ядерна зброя існує, як чинник стримування агресії і ніколи не може бути застосована. Проте знавіснілий напад рашистів на Україну показав, що навіть наявність зобов'язуючих документів, резолюції ООН, світова громадська думка та санкції не заважають ядерній країни напасти на найближчого сусіда і вести війну вже стільки часу, скільки для Радянського Союзу тривала Велика Вітчизняна...

Опозиція домоглася збільшення доходів бюджету на 175 мільярдів гривень

Державний бюджет наступного року буде вкрай напруженим. Видатки на війну зменшити неможливо, соціальні зобов'язання держави – так само. Іноземні партнери звісно допомагають Україні, проте у них дедалі більше питань до ефективності використання цих коштів...