1 листопада 2022, 14:52

8-8-8

Сьогодні виповнюється вісім років, вісім місяців і вісім днів з дня початку російсько-української війни у лютому 2014 року. За цей час градус зневаги і ненависті українців до росіян, згенерований Путіним, сягнув таких величин, що навряд чи забудеться і через століття. Утім, як свідчить історія людства, час неодмінно згладжує чи й стирає з пам'яті криваві, трагічні події. Особливо, коли у цьому йому допомагають пропагандисти разом із псевдоісториками, ангажованими диктаторськими, самодержавними режимами.

Так у Російській Імперії робилося усе можливе, щоб притлумити спогади українців про різанину в Батурині та інших містах і селах, влаштованої Петром І, після виступу проти нього Івана Мазепи у союзі зі швецьким королем Карлом ХII, чи обставини закріпачення українців Катериною II. Радянська влада забороняла будь-які згадки про Голодомор 1932 та 1933 років, влаштований нею ж, про героїчний збройний опір українців радянській окупації, колективізації (те саме закріпачення) та про інші дії радянсько-російського окупаційного режиму, що мають всі ознаки геноциду.

Суспільствознавці досі сперечаються про те чи сьогодні існує зріла російська політична нація, однак очевидно, що частиною російської національної ідеї є асиміляція українців, а у випадках опору цим процесам – їхнє знищення. Саме такими прагненнями пояснюються факти масових вбивств мирного населення в містах і селах України, які були тимчасово окуповані як цього так і 2014 року. Заклики до вбивства українців, включно з дітьми, стали мало не рутинними на російських телеканалах та інших інформаційних ресурсах.

Після перемоги є необхідним розробити і включити до шкільних та університетських освітніх програм розділи, що пояснюють причини заздрості і ненависті росіян до українців, підкріплені фактами наскрізної історії від пізнього середньовіччя до новітнього часу. Музейні експозиції, виставки, документалістика та художні твори мають слугувати формуванню в українців стійкого імунітету до взаємодії з росіянами в усіх вимірах буття, якщо вони не визнаватимуть вини власного народу за геноцид українців.

Маніфест технологічної компанії "Палантир"

Слово "палантир" прийшло у сучасну мову зі сторінок творів одного з провідних фундаторів літературного жанру високого фентезі Джона Р.Р. Толкіна...

Війна росії за самоутилізацію

Росія, розв'язавши цю війну, одразу її програла. Навіть, якби їй вдалося поневолити більшу частину населення і земель України, вона б не мала ресурсів виграти цивілізаційні перегони із Заходом...

Фальшива реліквія?

Минулої ночі виповниться 4 роки, як рашистський крейсер "Москва" пішов nah за приписом українського прикордонника з острова Зміїний. У зв'язку з цим невигадана історія: На крейсері була корабельна Покровська церква, яку 14 грудня 2009 року освятив митрополит Сімферопольський і Кримський Лазар (УПЦ МП)...

Чи потрібний Україні Єропейський Союз у його нинішньому форматі?

Вступ до ЄС закріплено у Конституції України – у її преамбулі та у трьох статтях: 85; 102; 116. Відповідні поправки набули чинності у лютому 2019 року...

"Хороші росіяни" в інформаційному просторі майбутніх виборчих кампаній в Україні

Зі здобуттям у 1991 році незалежності, тодішня влада не наважилася суверенізувати інформаційний простір України. На той час поняття "суверенного інформаційного простору" ще не виглядало алогічним, бо основним джерелом інформації був зовсім не інтерент, а телебачення, радіо та друковані ґазети і журнали...

Україні слід бути готовою до винекнення на її кордонах постросійського простору

Постросійський світ дедалі ближчий. Запас міцності путінізму вичерпується з прискоренням. Однією з ознак його краху є інформаційний бунт "z-блогерів" та "лідерів громадської думки" у тіктоках/інстаграмах/телеграмах, які раптом заговорили про секвестри бюджетів, знецінення золотовалюиних резервів рф, жорстокі практики мобілізації, винищення сибірських корів, про невдачі на фронтах і удари України по нафтогазовій інфраструктурі та інші загрози рашистській системі, балачки про які заборонені самою ж цією системою...