Слід публічно викривати рашистських агентів у інформаційному просторі
Цій події в Україні не надали того значення, на яку вона направду заслуговує. До прокурора Міжнародного кримінального суду в Гаазі з'явився із зізнанням у скоєнні воєнних злочинів, зокрема в Україні, російський військовослужбовець, колишній співробітник спеціального підрозділу ГРУ Генштабу Росії Ігор Саліков. Він має звання майора в армії РФ і полковника в ДНР та є учасником і свідком вторгнення рашистів в Україну з території Білорусі через зону відчуження Чорнобильської АЕС.
З текстом зізнання І.Салікова можна ознайомитися тут. Це системний комплексний юридичний документ, що фіксує злочини російської держави проти людства і людяності. Джерелом цієї інформації офіційно виступає російський офіцер. Процес у цій справі триватиме місяцями, але його матеріали ще до вироку мають стати підставою для кардинального посилення санкцій щодо Росії і Білорусі.
Триває робота міжнародних і національних правоохоронних установ щодо документальної фіксації злочинів російських військових та учасників російських парамілітарних формувань проти мирного українського населення, військовополонених та проти російських мобілізованих громадян – "чмобіків". Вдавати, що цих звірств "цивілізований світ" не бачить дедалі складніше. Відтак спроби схилити Україну до "демаркаційного перемир'я" не можуть бути ефективними.
Балаканина ж чималого числа завсідників українських ютуб- та телеграмканалів, як з числа "хороших росіян", так і громадян України, які намагаються переконати наше суспільство у необхідності "поступитися територіями в обмін на мир", є цілковитою мерзенністю. Фактично вони закликають до того, щоб дати агресору передих для мобілізації та вирішального удару по Україні у недалекому майбутньому.
Кепсько, що державна контрпропаганда, яка мала б викривати ці дії, не дає їм належної відсічі. Слід бодай показати механізм фінансування росіянами цих агентів. Випрошування ними у ефірах вподобань, підписок та донатів стимулюють поширення відео у світовому інформаційному просторі. Російські фабрики ботів розганяють відео, а донатори легально фінансують ці канали з фондів, які виділяються на рашистську пропаганду. Наприклад, на поширення заклику "подати спільний позов України і Росії до Заходу". Так само атаками ботів можна легко обмежувати або блокувати контррашистський контент у фейсбуці та ютубі.
Не знаю чи існує асиметричний інструмент для протидії такій інформаційній агресії, проте достатньо і симетричного – публічно і масовано викривати брехливість і маніпулятивність поширюваних проросійських наративів. Це б мало бути предметом державної інформаційної політики.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
