Референдум 1 грудня і причини та перспективи війни
Сьогодні минає 33 роки з дня, коли в Україні пройшов Референдум, який припинив Союз Радянських Соціалістичних Республік. Саме з 1 грудня 1991 року СРСР зник як геополітичне, соціальноекономічне, етичне явище – імперія Зла, як його називали у цивілізованому світі, одна із реінкарнацій Росії. В неї багато історичних личин – Московське Велике князівство, згодом – Московське царство, Російська імперія, Радянський Союз, Російська Федерація. Сутність, проте, одна – прагнення панувати над якомога більшою кількістю народів, загарбувати та плюндрувати їхні земелі. При цьому, власне великороси (так в Російській імперії офіційно називали росіян, як етнос) ніколи не були пануючою національною спільнотою. Російська аристократія і дворянство (не плутати із шляхтою) походили з України, Литви, Польщі, Золотої Орди, а з часів Петра І – ще і з Німеччини, Курляндії, Естляндії, Британії, Голландії, пізніше – з Грузії, Вірменії, Валахії, навіть один з Абісінії. Росіян серед правлячого прошарку було зовсім мало. Купці і певне число православного кліру значною мірою були етнічними росіянами, як і т.зв. "рвзночинці" – інтелігенція по-нинішньому. Вони являли собою упосліджені верстви – і в історичній і у нинішній Росії. Оця от упослідженість і є джерелом неймовірно розпухлого комплексу меншовартості, похідною від якого є сумнозвісний російський шовінізм – рашизм, який є одним з чинників цієї війни. Не головним, слід зауважити.
У картині світу рашистів Україна неодмінно займає безапеляційно головне місце. Причин цьому кілька. Перша – припинення СРСР. Це здійснив саме весь український народ, проголосувавши на Референдумі 1 грудня. На так званому "пострадянському просторі" російською пропагандою поширюється міф, що Союз розвалили керівники Білорусі, Росії і України – Станіслав Шушкевич, Борис Єльцин і Леонід Кравчук, підписавши угоду у Біловезькій пущі, в ніч з 7 на 8 грудня 1991 року. Мовляв це була не воля народу, а змова трьох лідерів – відтак СРСР "ліквідовано у нелегітимний спосіб". Цей наратив покладають в ідеологічне підґрунття реставрації імперії. Саме Референдум перекреслює такі твердження, .
Майже одразу після укладення Біловезьких угод у Росії, де існувала найбільша популяція комуністично-радянських чиновників та їхньої інтелектуальної прислуги, почали виношувати плани реставрації наддержави імперського штибу. Це завдання стало одним із сенсів для сучасної Росії. Його неможливо виконати не загарбавши України та не знищивши її національну ідентичність. Рашисти за останні 350 років зробили усе можливе, щоб складовою нашої національної свідомості став антиімперіалізм російського розливу. Найбільше було зроблено за минулі 10 років, починаючи з окупації Криму в 2014.
Сьогодні настала четверта зима найбільшої в історії російсько-української війни. Головною її метою, як зазначалося, є реставрація імперії. Однак якщо провести "спектральний аналіз" цієї мети, то стане видно, що вона має кілька складових, які вказують на її фундаментальні причини.
По-перше, це привласнення української історії. Для великоросів чомусь дуже важливо виводити свою державність від давнього Києва, претендуючи заразом і на київську купіль Володимирового хрещення Русі 988 року. Хочеться їм вдавати з себе давній християнський європейський народ.
По-друге, асиміляція українців – перетворення нас на росіян для використання у протистоянні із Заходом, що мало місце з початку XVIIІ сторіччя. Це перша з тих часів війна, де українці і росіяни виступають сторонами протиборства. В усіх інших війнах Росії значну частину її збройних формувань складали українці. (Питання участі уродженців України в цій війні на боці Росії, як і росіян на боці України є окремим і ще чекає на своїх дослідників.) Тих з українців, хто асиміляції не піддасться планується просто знищити. Хіба дарма у 2022 році вони йшли на Київ з 45 000 мішків для трупів, пересувними крематоріями та технічними інструкціями, затвердженими санітарними інстанціями РФ, для організації масових поховань.
По-третє, привласнення всього комплексу економічного потенціалу України – родючих земель, мінеральних ресурсів, виробничої і транспортної інфраструктури, життєвого простору як такого. 65% території Росії – це вічна мерзлота. Там вкрай складно жити, тому росіяни лізуть до Європи, де тепліше і значно краще облаштоване життя. В нових обставинах, які виникають у глобальній світовій енергетиці Росія, швидко перетвориться на нежиттєздатну державу в середині себе самої.
Відтак всі розмови про "припинення війни в обмін на території" не мають сенсу. Рашисти просто не можуть зупинитися. Єдиною метою перемрря для них є підготовка для нового нападу. Мир на їхніх умовах в будь якому разі означає війну.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
