Реальність загрози застосування ядерної зброї ІІ
Невстиг я зробити вчора допис на УП про винекнення нових чинників ядерної загрози, коли це раптом Пу провів чергове телезасідання рашистської ради безпеки, де було здійснено оцінку нової американської ракетної системи "Темний орел", яку США готові розмістити в Європі вже наступного року. За словами рашистського міністра оборони Бєлоусова час підльоту ракет цієї системи до Москви і Петербурга не перевищує 6 хв. Пуски здійснюються з автомобільної пускової установки. Всього у батареї 8 ракет. Рашисти непокояться тим, що атака може бути комплексною – трьома видами ракет, включно з "Томагавками" та SM6. Відповісти їм немає чим. Перед цією загрозою вони оголені. Таким чином концепція превентивного ядерного удару по потенційному агресору отримує "друге дихання".
Навіщо Путін "танцює стриптиз" для своїх підданців, демонструючи беззахисність російської території перед новою ракетною загрозою? Часом не для того, щоб підготувати громадську думку щодо невідворотності виходу з війни у зв'язку з раптово виниклими непереборними обставинами? Мовляв: "ми б звичайно досягли усіх цілей СВО, але ці кляті американці, як завжди, знову заважають і на те немає ради".
За повідомленнями рашистської пропаганди до початку 30-х років у США буде значно оновлено ядерну тріаду. Населенню навіюється думка, що наздогнати технологічний рівень американського озброєння росіянам вже не вдасться – ні грошей, ні мізків для цього нема. Тому: "миру мир", а рашистам – капітуляція у зовнішньому вимірі та посилення диктатури у внутрішньому. Путін сам трусив ядерними причандалами, а населення від того приходило в екстаз. За що боролися...
Тим часом Мадуро потайки дав знати Трампу, що згодний передати під його контроль торгівлю венесуельською нафтою. Допоможе? Хто його знає, бо як бачимо, американському президенту часом спадає на думку банальна ідея "маленької переможної війни", за ради миру, звісно.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
