Системна політична криза розгортається. Чи є ще вихід з неї?
Одним з наслідків часткового оприлюднення матеріалів операції "Мідас" стала очевидність розколу правоохоронної системи. Лінія розділу пролягає між "старими" традиційними правоохоронними установами і Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою та Національним антикорупційним бюро України. Керівники цих двох установ недвозначно натякають на протистояння. Зрозуміло, що в умовах війни така ситуація є абсолютно неприпустимою. Єдиною посадовою особою, яка має повноваження щоб виступити медіатором у врегулюванні цього конфлікту, є Президент.
Сам факт витоку інформації про фігурантів справи "Мідас" та характер їхньої корупційної діяльності має вигляд інформаційно-психологічної багатоцільової спецоперації. Першою її метою є Україна загалом. Морально-психологічний і політичний клімат у країні зазнав значного негативного впливу, як і її міжнародна репутація. Вже спостерігається різкий розворот громадської думки у бік негативного ставлення українців до головних державних інститутів.
Відтак другим напрямком удару цієї ІПСО є українська влада. Мета очевидна – послабити переговірні позиції української сторони перед початком гіпотетичних мирних перемовин з росіянами, яких все ще прагне домогтися Дональд Трамп. Росія сильно виснажена цією війною, тому шукає шляхів виходу з неї на прийнятних для себе умовах. На фронті переконливих результатів росіяни не досягають, відтак б'ють з тилу, скориставшись з підривної діяльності українських корупціонерів. Відповіддю на це має бути консолідація перед усім правоохоронної системи; очищення влади від осіб, які обґрунтовано підозрюються у корупції; згуртування суспільства довкола Сил оборони.
Сам факт оприлюднення матеріалів розслідування має й позитивні наслідки. Він формує уявлення в значної частини українського суспільства та у закордонних партнерів про спроможність правоохоронців здійснювати такі складні розслідування, зупиняючи корупційні схеми.
Вчора від ведучої на одному телеканалі довелося почути, що ситуація, яка розгортається довкола цього розслідування, вигідна опозиції, бо вона тепер може претендувати на посади у виконавчій владі. Все рівно навпаки. З цинічної точки зору політичних технологій становище опозиції до розгортання інформаційної кампанії довкола "Мідасу" було ідеальним. Опозиціонери мають змогу з трибуни парламенту, у ютубі, соціальних мережах вказувати на помилки і злодійства влади, не беручи на себе політичної відповідальності за стан речей в країні, який є критичним. Однак з точки зору сумління, в умовах різкого посилення політичної турбулентності, опозиція зобов'язана пропонувати свої шляхи виходу з цієї кризи.
Слід вимагати відставки Уряду, запропонувати створити нову парламентську більшість, призначити новий Кабінет Міністрів з фахівців, а не політичних призначенців та повернути Верховній Раді функції парламентського контролю та інші, передбачені Конституцією, прерогативи. Альтернативою є дуже небезпечний "революційний шлях".
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
