Завтра
Менше, ніж за добу станеться унікальна астрофізична подія в історії людства – на максимально близькійс відстані до Землі промчить комета, яка походить з поза меж Сонячної системи. За всю історію астрономічних спостережень відомі лише чотири космічні тіла, які прибули до нас з міжзоряного простору. У 2017 році телескоп на Гавайських островах зафіксував астероїд або комету (остаточно не встановлено), названого Омуамуа. Швидкість і траєкторія його руху вказували на те, що об'єкт сформувався і прилетів з далекого космосу. Туди і відлетів. У 2019 році астроном-аматор Геннадій Борисов в окупованому рашистами Криму відкрив ще одну міжзоряну комету, названу його іменем. Ще 8 січня 2014 року в атмосферу Землі на надзвичайній швидкості увійшов метеор Кнеос діаметром близько півметра і вагою до 450 кг. Вибухнув над Тихим океаном. Його міжзоряне походження, після ретельних обчислень, NASA підтвердила лише у 2022.
Тепер маємо комету, названу 3І/АTLAS, вік якої може перевищувати вік Землі, чи й Сонячної системи загалом.
Довкола цієї комети мають місце чимало конспірологічнтх спекуляцій – від припущень, що вона являє собою пілотований космічний корабель до загрози зіткнення із Землею. Такі настрої підтримував навіть авторитетний гарвардський вчений Аві Леб. Чого не зробиш заради кількості переглядів і вподобайок.
Завтра конспірологія зазнає чергового фіаско внаслідок прямих спостережень з наземних телескопів. Є імовірність, що яскравість комети дозволить її побачити навіть у потужні біноклі. Утім в будь-якому разі за нею спостерігатимуть більшість великих телескопів Землі. Відстань до комети, о восьмій годині за київським часом становитиме близько 270 000 000 млн.
Ця астрономічна подія розширює базу людських знань про Всесвіт. Зокрема, спектральний аналіз випарів комети наблизить нас до відповіді на питання про можливість транспортування міжзоряними космічними тілами біологічних молекул, а може і мікробного життя.
Тут важливо підкреслити, що людство отримує такі знання завдяки феномену... західної цивілізації. Саме західні країни – США, Велика Британія, держави Європи, Канада, Австралія, Японія та ін. готові витрачати кошти платників податків на фундаментальні і тривалі наукові проекти. Їх підтримують і виховані у західній культурі філантропи, які надають власні кошти для таких проектів.
Віднедавна Індія та Китай так само долучаються до фундаментальних наукових досліджень, однак їхній внесок ще відстає від Заходу. Україні, яка має значний науковий потенціал, дуже важливо долучатися до фундаментальних досліджень, бо долю цивілізації визначатимуть саме вони.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
