Пенсія у Польщі – щаслива, в Україні – злиденна. Яна Матвійчук про внесок українців до польського Пенсійного фонду
Пенсія в Польщі багата і щаслива, а наші пенсіонери мають виживати на декілька тисяч гривень. Пенсійний фонд Польщі вперше за 5 років вийшов у профіцит і завдячує цим українцям.
Чому українські пенсіонери живуть у злиднях та що робити українцям, які через 20-25 років вийдуть на пенсію – читайте у статті.
Пенсія в Польщі
Українці в Польщі значну кількість податків. Це вказує на те, що українці готові платити податки чесно і відкрито, але для цього і сама податкова система має бути прозорою.
Польський експерт та журналіст Марек Сієрант розповів, що завдяки українцям у польський Пенсійний фонд вперше за 5 років залишився в плюсі. За словами Сієранта, українці відкривають бізнеси в Польщі та підтримують таким чином Пенсійний фонд. За приблизними підрахунками, від діяльності українців польський Пенсійний фонд отримує 15-20 млдр злотих на рік, що складає 0,5% польського ВВП.
Мінімальна пенсія у Польщі складає 1 780,96 злотих. У гривнях зараз це приблизно 17 502. Вік виходу на пенсію в Польщі: для жінок – 60 років (стаж роботи 20 років), для чоловіків – 65 років (стаж роботи 25 років).
У Польщі як і у більшості країн Європи відбувається старіння нації – народжуваність нижча за смертність. Тобто, кількість пенсіонерів зростає, а людей, які працюють та платять податки – меншає. Якщо не вирішувати питання демографічної кризи, то така тенденція загрожує зникненням нації у майбутньому та низьким рівнем соціального захисту. В Україні така ж сама проблема, а війна її тільки поглибила.
Наразі завдяки українцям пенсія в Польщі щаслива та багата. Водночас ж, в Україні пенсіонери вимушені жити на копійки.
Пенсія в Україні
Мінімальна пенсія в Україні станом на квітень 2024 року складає 3200 грн. Вік виходу на пенсію в Україні різний. Чоловіки та жінки можуть вийти на пенсію у віці 60, 63 та 65 років. Аби вийти на пенсію у 60 стаж має складати не менше 31 року, у 63 – не менше 21 року, у 65 – від 15 до 21 років.
Якщо українську пенсію перевести у злоті, то українці та українки на пенсії отримують лише близько 325 злотих!
Що робити українцям, які вийдуть на пенсію через 20-25 років?
І польська, і українська системи нарахування пенсій – це пережитки соціалізму. Солідарна пенсійна система себе давно вже віджила. Зрозуміло, що наші батьки, бабусі і дідусі не мали змоги накопичувати собі на пенсію, оскільки радянський союз таких привілеїв не надавав. Проте зараз молоді українці мають розуміти, що нормального соціального захисту не буде, а тому треба вже зараз думати над варіантами забезпечення спокійного життя на пенсії.
Доказом того, що пенсії може не бути є слова міністра фінансів України Сергія Марченка. Ще до повномасштабного вторгнення Марченко підкреслив, що "мені сорокалітньому на пенсію за нинішніх умов розраховувати не варто". Очевидно, що повномасштабна війна лише поглибила проблему.
Де взяти гроші на пенсії
1) Солідарна система
Зараз в Україні і досі діє солідарна система, коли ви платите пенсійний збір з зарплати і ці гроші йдуть на виплати пенсіонерам. Проте солідарна система має багато недоліків.
По-перше, українці зазвичай не знають скільки податків платять і яка частина з них йде Пенсійному фонду. Переважно за працівників платять податки підприємства – в прямому сенсі слова, саме роботодавець перераховує податки за українця, адже у нас немає традиції, коли кожен громадянин сам рахує свої прибутки і вираховує, скільки має заплатити податків зі своїх прибутків. Якби наші співгромадяни розуміли, скільки грошей вони сплачують, то мали би і розуміння того, на яку пенсію вони можуть розраховувати у майбутньому.
По-друге, в Україні демографічна криза. Ця проблема поставала гостро ще до повномасштабного вторгнення. Зараз вже існує загроза того, що ми можемо зникнути як нація.
Якщо враховувати окуповані території, то в Україні у 2024 році проживає 31 мільйон людей. З них 10,516 млн – пенсіонери.
З початку повномасштабної агресії росії, Україну покинули 6,486 млн осіб, які станом квітень 2024 року були зареєстровані як біженці у європейських та інших країнах.
Український інститут майбутнього у червні 2023 року підрахував, що працюють в Україні 9,1 – 9,5 млн осіб з урахуванням "бюджетників". Але якщо відняти від цієї кількості економічно активних громадян "бюджетників", яких налічується близько 5 млн, то у результаті маємо, що економіка України тримається на 4,1 – 4,5 млн осіб. Лише уявіть, 4,5 млн українців тягнуть на своїх плечах 10 млн пенсіонерів, 5 млн бюджетників та ведення війни проти росії.
Якщо врахувати вищенаведене, то не варто очікувати, що в старості ви зможете отримувати гідну пенсію. Її може взагалі не бути.
2) Накопичення
Існує декілька варіантів накопичення грошей на пенсію: недержавний пенсійний фонд, депозити, інвестиції у дорогоцінні метали, нерухомість... Не будемо сперечатись, чи працюють в Україні перераховані методи накопичення на пенсію, але розглянемо їх.
Недержавний пенсійний фонд – це неприбуткова організація, яка накопичує пенсійні внески, зберігає їхню вартість та виплачує вкладникам пенсії. У недержавний пенсійний фонд людина сплачує щомісячні внески, а фонд розраховує яку пенсію буде отримувати людина. Значна перевага недержавного пенсійного фонду
- фонд, згідно із законодавством, не може збанкрутувати. Гроші вкладників, у разі критичної ситуації, мають бути переведені у інший фонд.
Депозит є варіантом, який дозволяє зберігати вартість грошей від впливу інфляції. У разі закриття банку, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб поверне до 200 000 грн у одному банку. Наразі в Україні цей інструмент працює не надійно: відсоток по депозиту у валюті в середньому 1-2% річних, а у гривні зберігати кошти на пенсію, м'яко кажучи, ризиковано.
Інвестиції у дорогоцінні метали – це один з найкращих варіантів інвестицій зараз. Що ж стосується нерухомості, то в умовах війни такий вид інвестицій залишається спірним.
Що робити аби покращити життя пенсіонерів?
Наразі головна проблема – це те, що в Україні надто багато грошей з держбюджету йде на чиновників. У 2024 році лише на держслужбовців буде витрачено 112 млрд грн.
Через держбюджет зараз проходить 76% ВВП. Лише половину цих грошей держава направляє на армію – друга половина витрачається на держапарат. Першим дієвим кроком стало би скорочення кількості чиновників та зменшення великої кількості державних функцій.
Зменшення держапарату вивільнило би гроші для пенсій та потреб армії. Окрім того, позитивним ефектом такого скорочення було би зменшення тиску чиновників на бізнес. Українці готові відкрити більше бізнесів в Україні, якщо правила "гри" були справедливі та для всіх однакові. Українці відкривають бізнеси в Польщі, бо там правила ведення власної справи зрозумілі та чіткі. А в Україні, якщо хтось захоче привласнити чи закрити ваш бізнес – це можливо зробити.
До того ж, в Україні надто великі податки як для такої бідної країни.
Аби покращити життя пенсіонерів – треба провести пенсійну реформу. Про її проведення прем'єр Шмигаль заявляв ще у вересні 2023 року. Планується запровадити бальну систему нарахування пенсій.
Пенсійну реформу треба проводити негайно. Але поки її немає – кожен має сам подбати про свій добробут на пенсії.
Ба більше, той факт, що українці в Польщі справно платять податки і наповнюють польську державну казну, свідчить про те, що українці – не "схематозники", ухилянти від сплати податків і подібне. Уявна боротьба Гетмацева з "тінню" – це фейк. Тіні не існувало би, якби податківці налагодили прозору роботу податкової в Україні та викорінили корупцію. На жаль, ми бачимо те, що українці готові платити податки, але, у чужій країні, бо українські чиновники грають в закулісні ігри, увили себе вершителями доль підприємців, доскіпуються під час податкових перевірок та посилюють регуляції бізнесу. Така політика щодо бізнесу, та податкова політика зокрема, приведе лише до занепаду економіки України.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
