Чому Урус-баші грався в "самольотіки" з Януковичем
Зустріч батька всіх росіян (Урус-баші) Путіна з Януковичем на авіасалоні в Жуковському – прихована форма агітаціїї за одного з учасників виборчих перегонів в Україні.
З одного боку, подібні побачення є звичайнісінькою і навіть необхідною рутиною, особливо як для керівників двох настільки економічно пов'язаних країн.
З іншого, Януковича удостоєно аудієнції після демонстративної відмови ВВП від саміту з Ющенком доти, доки в Україні не відбудуться вибори. Кремль поставив все з ніг на голову.
Якщо наближення виборів й мало б впливати на графік українсько-російських контактів, то в першу чергу це повинно було б стосуватися Януковича. На відміну від Ющенка, який ледве-ледве подолав свій екватор, Янукович вже в жовтні може позбутися крісла на користь Тимошенко, Балоги, або Ахметова-чи-Колесникова-чи-Богатирьової.
Все насправді дуже просто. Владімір Владімірович послали сигнал тій частині українських виборців, для яких сонце завжди сходить з-поза Кремля: ось наше щастя, ось з ким нам приємно говорити, осьо кого ми хочемо. Путіну і досі болять рани 2004 року. Він і досі не готовий визнати, що Ющенко – хай і непримєна для нього, але об'єктивна реальність. Тому і спілкується він з нашим президентом рідко і через губу.
"Біло-синя" пропаганда поширювала і поширює міф про те, ніби помаранчеві зіпсували стосунки з Росією. Колись, напевно в мемуарах, я ще напишу, яких зусиль в 2004 році докладав офіс кандидата в президенти Ющенка для того, щоб налагодити нормальний діалог з Москвою, і які у відповідь коники викидав Кремль. Доходило до прямої заборони політикам першого ешелону зустрічатися з Ющенком. Щоправда деякі депутати Держдуми тоді ще відважувалися не слухатися Путіна, і погоджувалися на побачення, але анонімні.
Путін ніколи де-факто не визнає результатів виборів 2004 року, і стосунки його з Ющенком завжди будуть прохолодними через одну причину: елементарну путінську зверхність та пихатість щодо свого українського колеги.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
