"Хрещатик", "Вечірній Київ", "Столиця", ТРК "Київ" обкрадають міську громаду. Свобода слова тут ні до чого

Нарешті Довгий згадав, що газети "Хрещатик", "Вечірній Київ" та "Столиця" – власність територіальної громади Києва... Він навіть згадав, що "Вечірній Київ" – бренд, який має багаторічну історію... Так, в цьому виданні колись друкувався Сосюра, а Рильський навіть колонку ввів. Ще задовго до того, як на білий світ з'явилися Черновецький та Довгий, та Джангіров з Бектурсуновим, яким віддали на поталу це видання.

Втім, команда Черновецького, очевидно, страждає на збочене уявлення про власність міської громади. Страждає не в сенсі "мучається", а в сенсі "хворіє". І стосується це не лише земельних питань. Група Черновецького низку комунальних ЗМІ привласнила для потреб власного піару, для тупої і примітивної пропаганди. Судячи за найсвіжішим опитуванням "Демініціатив", цю зграю підтримує лише 13% громади, що не заважає їй в комунальних ЗМІ повністю нехтувати думкою решти – 87%.

Так, сьогодні мало яка газета може похвалитися об'єктивністю. Цей недолік українського медіа-ринку ще якось можна не те щоб сприйняти, але зрозуміти, коли йдеться про приватну власність. Інша річ – це державні чи комунальні ЗМІ, які утримуються коштом держбюджету чи місцевих громад. Черновецький лише збирається передати столичний медіа-холдинг в "надійні приватні руки", а поводиться там вже так, ніби у власному "Правексі".

В Києві, принаймні, важко знайти більш тенденційні видання, ніж ті, на яких присіла група Казбека Бектурсунова. Нестримне вихваляння місцевої влади та знущання над опозицією, відверта брехня та цинічне перекручування фактів – ось неповний перелік чеснот цієї групи.

Ось як – і тільки так – там пишуть про мера та його команду.

"Леонід Черновецький упевнено утримує найвищий рейтинг серед усіх можливих кандидатів в мери Києва", "Хрещатик", 14 листопада. Ідентична замітка – в "Вечірці", відверта брехня, до речі.

"Кільчицька – жіноче обличчя нашої команди", "Хрещатик", 9 листопада.

"Приміщення книжкового магазину залишили в комунальній власності", "Хрещатик", 9 листопада. Виявляється, книгарню "Знання", яку відстоювали від влади всім миром, врятував Довгий. "Вечірній Київ" 9 листопада так і стверджує: "Олесь Довгий залишив киянам "Знання".

"Черновецький: "Тарифи в Києві нижчі, ніж у 23 інших областях України. "Вечірка", 6 листопада, "Хрещатик", 5 листопада – для чого кілька газет якщо пишуть одне і те ж, одними і тими ж словами?

"Київрада не залишила киян у біді. На сесії приймали соціальні рішення", "Хрещатик", 2 листопада.

"Мер довів голів райадміністрацій до безсоння", "Хрещатик", 25 жовтня.

А ось як, і тільки так – про опозицію.

"Пилипишин загубився між двома стільцями", "Хрещатик", 14 листопада.

"Політики вкотре продемонстрували як не можуть працювати" (про Тимошенко у Верховній Раді, 9 листопада)

Віталій Кличко помилився пільгами, "Вечірній Київ, 9 листопада.

Колишній кадебіст, а нині бютівець встановив у районі спецрежим.

БЮТ частково відмовився від сміття (нейтральний заголовок, якщо не брати до уваги, що "сміття" – це Поживанов)

"Луценко подався в біга. Він не наважився позмагатися з мером на стадіоні", "Вечірка"", 6 листопада.

Луценко не добіг до Чернівецького, "Хрещатик", 5 листопада.

"Єдине, що може здати Луценко – це аналізи", "Вечірка", 25 жовтня.

"Боксер-важковаговик хоче забудувати весь Київ", "Хрещатик", 2 листопада.

"Експерти знайшли на Говерлі Тимошенко", про нібито причетність Тимошенко до паплюження державних символів

Радника мера пана Бектурсунов сьогодні "констатував, що багато наших депутатів у своєму культурному і суспільному розвитку залишилися у минулому столітті", і йому очевидно, "як вони розглядають ЗМІ винятково як обслуговування своїх вузькополітичних інтересів".

Я не питатиму у Казбека, якому з минулих століть відповідає культурний, соціальний та інтелектуальний розвиток пана Черновецького. Я не питатиму і про те, чиї вузькополітичні інтереси обслуговують "Хрещатик" та "Вечірній Київ". Не повилазило, і так бачу. Я не питатиму, де знайти киян, крім кабінетів мерії, яким "полюбилися" ці непрофесійні, пропагандистсько-недолугі та глибоко провінційні столичні видання рівня хацапетівської районки.

Я хочу спитати, якщо це – власність громади, то чому в цих виданнях не видно думки тих 27% киян, у яких перебування Чернівецького на посаді викликає почуття "ганьби", чи 10%, які відчувають "злість". Чому не чути тих 22%, які за Кличка, 13% за Луценка, 10% – за Омельченка. Де віддзеркалення думки тієї половини громади, яка виступає за негайні перевибори мера?

Чому врешті-решт громада має фінансувати цілий розворот! в Хрещатику із вітаннями підлабузників з нагоди народження у Черновецького онука, або чому громада має витрачати шпальти на привітання Довгого з днем народження?!

"Хрещатик", "Вечірній Київ", "Столиця", ТРК "Київ" обкрадають міську громаду: вони беруть бюджетні гроші, тобто гроші всієї громади, і витрачають їх на особисті потреби Черновецького та його команди, яку підтримує лише одна восьма цієї громади.

Не бідні, хай куплять або створять собі газету за гроші "Правексу" й друкують у кожному числі по кілька фотографій Чернівецького, стенограми – тільки не відредаговані – його геніальних виступів на телебаченні та перед іншими аудиторіями.

А от до свободи слова ця історія не має жодного стосунку. В комунальних київських ЗМІ, справедливості ради треба сказати, її не було і за Омельченка. Паростки цієї свободи там з'явилися у нетривалий період міжвладдя (весна-літо 2006), але швидко були знищені Черновецьким та його радниками з питань свободи слова.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.