27 грудня 2007, 11:26

Ось як калічили душі Віті Януковича, Пєтюні Симоненка, Наташі Вітренко, Льонічки Грача, Борі Колесникова та мільйонів інших радянських дітей

Цікавий матеріал днями вийшов в "Україні молодій". Присвячений 90-річчю проголошення в Україні радянської влади, він аналізує механізми радянської пропаганди проти героїв української національної революції 1917-20 років.

Масовим накладом друкувалися книжки й брошури, демонструвалися фільми й театральні вистави, де дітей не просто обманювали, а вганяли в підсвідомість відразу до національного і релігійного.

Очевидно, хто і як калічив душі маленьких Віті Януковича, Борі Колєснікова, Васюні Кисельова, Рєнаткі Ахметова і мільйонів інших людей, які тепер горою готові стояти за найсвятіше – "наши ценности", витворені тоталітарною радянською пропагандою.

Ось цитати з УМ

"Лише тепер, на тверезу голову, ми можемо бачити трагікомічність рекламних трюків радянських ідеологів. Тоді ж у приколисаному народі, немов під гіпнозом, вживлювали ненависть до самих себе".

"...Потім Центральна Рада оголосить терор, і майже захлинеться в крові "Арсенал", бо після довгих боїв все-таки увірветься в нього п'яною перемогою гайдамацький курінь смерті". Це – завершальний абзац статті Олександри Богданової "Витоки", до 70-ліття проголошення в Україні радянської влади, надрукованої 1987 року в журналі "Ранок" (видавався Центральним комітетом ЛКСМУ).

Особливо весело гортати сторінки художніх творів тих часів для молоді. Ну хто не читав у дитинстві оповідання Аркадія Гайдара "Р.В.С", не дивився однойменного фільму? Знавець дитячої душі і підходів до неї, Гайдар у цьому шедеврі мимохіть вставляє: "От же ж дід Захарій! На трьох війнах був. А й то, коли сідав на призьбі біля рудого собачати, якому п'яний петлюрівець шашкою вухо відрубав, казав: – Ну й часи!". От вам і запечатана в мозку картинка про тих, хто "гірші за звірів".

Трилогія "Стара фортеця" відомого російського письменника Володимира Бєляєва – твір менш художній, але також "кодуючий". За ним знято фільм, а в 1985-му книжка вийшла в перекладі українською мовою накладом у 150 тисяч примірників. Автор змальовує, як Кам'янець-Подільський на якийсь час став столицею УНР. У місті мінялися порядки. Улюблений вчитель Валеріан Лазарєв повідомив хлопчакам, що в середині навчального року їхнє училище закривають, а всіх учнів переводять до гімназії. Гімназистів хлопчаки ненавиділи. Утім ще більше їх вразило, що вже не буде улюбленого учителя: "Я, хлопці, не вмію нацьковувати людей однієї нації на людей іншої, як того хотілося б петлюрівцям. Мені байдуже – поляк, єврей, українець чи росіянин мій знайомий, – аби в нього душа була хороша, справжня. Я завжди вважав і вважаю, що не можна вирішувати долю України у відриві від майбутнього народів Росії...". І читачі вірили. Тільки нині розкрилася правда про національну політику Української Центральної Ради, де близько чверті місць належало російській, єврейській, польській та іншим неукраїнським партіям.

Учитель у Бєляєва скаржиться дітям: "петлюрівці не подарують того, що я перший з учителів розповідав вам правду про Леніна, про революцію, про Радянську владу".

Книжки радянських авторів "про буржуазних націоналістів" – це своєрідна "енциклопедія навпаки" світоглядних засад і практичних методів більшовиків. Позитивні сторони Української революції вони переносили на себе. Власними негативними проявами більшовицькі пропагандисти наділяли "буржуазних націоналістів". З себе самих вони змальовували петлюрівців, а згодом бандерівців. От, Бєляєв зворушливо описує сцену розстрілу приємного, доброзичливого більшовика, за якою спостерігали хлопчаки з-за стіни фортеці. Застудженого більшовика в прохолодний день роздягли догола, поставили над ямою і аж три петлюрівці вистрілили в нього з рушниць, майже впритул. При цьому більшовик встиг вигукнути: "Мене ви вб'єте, але народ український вам не обдурити і не вбити ніколи, кати! Хай живе Радянська Україна-а-а!...". На могилі вбитого хлопці поклялися "помститися клятим петлюрівцям".

Цікаво, що у викладі Бєляєва петлюрівський начальник наказав слузі прикопати яму і добряче замаскувати її. Ніхто не повинен був дізнатися і про розстріли в центрі міста, у підвалах губернаторського будинку. "Вночі, щоб заглушити постріли, петлюрівці заводять автомобілі, а вдень вони розстрілюють людей під оркестр". Тільки сьогодні, коли вже відкриті архіви і розкопані могили при катівнях НКВС, ми прочитуємо в цих словах тактику чекістів. Утім ідеологічні спадкоємці тогочасних авторів ще й досі пишуть про "звірства бандерівців" – криниці, набиті мертвими немовлятами, п'ятикутні зірки на грудях у закатованих. Хоча факти свідчать про інше: на багатьох із десятків тисяч тіл, піднятих з ям і підвалів НКВС, вирізано або випалено тризуби...

"Націоналісти" у радянських письменників п'яні й безвольні, діють за вказівками закордонних центрів. Бєляєв у "Старій фортеці" змальовує, як вчителем історії у гімназії призначили "петлюрівського попа Кияницю", який, звісно ж, був "оброслий рудим волоссям, у зеленій рясі". "Часто серед уроку він раптом спинявся, кректав, смикав свою руду бороду і ліз по допомогу в підручник запеклого українського націоналіста Грушевського... А одного разу Кияниця вінчав ад'ютанта самого Петлюри і прийшов до гімназії просто з весілля. Від нього дуже смерділо горілкою".

Згодом Петро Вершигора у пропагандистській "поемі у прозі" про рейд Ковпака "Люди з чистою совістю" (наклад – 150 тисяч примірників) напише, як Василь з-під Кременця питав у радянських визволителів: "І хто її видумав, оту самостійну Україну? Не знаєте?". Вершигора пояснив: "Ще не відгриміли постріли громадянської війни, ще по завулках Європи волочили широку петлюрівську мотню невдалі отамани й гетьмани, а вже ідеологічні наступники Скоропадського, Петлюри, Коновальця заварили знову свою ворожу отруту. У катівнях фашистської Німеччини, на "кресах" панської Польщі готувала цю отруту імперіалістична буржуазія, підправляючи її гнилий сморід паризькими парфумами. Політичний хамелеон Грушевський з бородою шамана охоче сприймав і пропагував цю отруту".



Тут був незаконний пост Ігоря Луценка

Народний депутат Ігор Луценко в день виборів вивісив пост, який агресивно контрагітує проти одного із кандидатів. Щодо неправдивості тверджень в тексті, готовий подискутувати з Ігорем пізніше...

''Наслідки'' Львівського форуму: і ''Занепад влади'', і ''Великий вибух популізму''.

Франсуа Міттеран ніби якось поскаржився Михайлові Горбачову, як непросто впоратися з країною, в якій чотириста сортів сиру. На що товариш генеральний секретар відповів: "Куди важче управляти державою, в якій в магазинах взагалі нема сиру"...

Кіно і Патріарх. Біографія Святійшого за 42 хвилини

Cоціальна реклама, якщо хочете. Забув написати про це вчасно. А давно хотів порекомендувати фільм про Патріарха Філарета, який вийшов ще наприкінці липня на каналі ICTV...

Частка української на ТБ неприпустимо мала. Саморегуляція була би кращим виходом. Власники не почули. Слово за законодавцями. Що казав Президент про мовні квоти

Сьогодні Верховна Рада, нарешті, має розглянути у другому читанні закон про впровадження квот для української мови на телебаченні. Робиться це лише щодо тих компаній, які користуються державним частотним ресурсом...

Країни Східної Європи сильно помиляються, коли вважають, що західні народи "заради них вступлять в третю світову війну". З уроків історії

Країни Східної Європи сильно помиляються, коли вважають, що західні народи "заради них вступлять в третю світову війну". Вони самі мусять захищати незалежність від можливої в майбутньому агресії з боку великих держав...

Сьогодні – Хресний Хід нашого Київського Патріархату

l – 28 липня 2016 р. Українська Церква відзначатиме річницю хрещення Київської Руси-України. З цієї нагоди у Володимирському патріаршому кафедральному соборі (бульв...