Як я "познайомився" з Гітлером під носом у радянського маршала Язова
Бі-Бі-Сі по суті вибачилися перед глядачами за трансляцію про масовий продаж в Києві ляльок Гітлера нібито українського виробництва. Російський Перший канал, з якого в кругосвітню подорож і вилетіла гиденька качка про розгул фашизму в Україні, вибачатися і не думає. А те що "Перший канал" неухильно пливе в руслі антиукраїнської пропаганди, начертаному в Кремлі, сумнівів немає. Хлопці старанно виконували генеральне замовлення, то якого ж біса вибачатися?
На фоні цього скандалу я пригадав, як десь приблизно в 1990 році купив "Майн кампф" – в Москві, в Центральному театрі Радянської армії!, в якійсь півсотні метрів від міністра оборони СРСР, Маршала Радянського Союзу Дмитра Язова!, в великій перерві Всеармійської партійної конференції!. Дмитро Тимофійович щойно смачно попоїв: пам'ятаю, від нього пахло борщем та часником. Він розважливо походжав кулуарами та роздавав коментарі пресі, яка активно цікавилась популярними на той час чутками про підготовку антигорбачовського заколоту тодішніми силовиками Пуго, Язовим та Крючковим. На конференції комуністи-військові піддавали Генсека нищівній критиці, а відтак інтерес до майбутнього перевороту наростав. Тоді ще ніхто з нас, працюючих на конференції журналістів, не знав, що до ГКЧП залишилося менше року.
А того дня в театрі вздовж стін та попід колонами розташувалися лотки з "патріотичною літературою" комуністично-чорносотенно-антисемітського змісту. Комуністичні ортодокси, щойно дозволені монархісти та просто юдофоби зійшлися саме тоді на спільній "патріотичній" платформі та отримали узагальнену назву "красно-коричневые". Між ними відбувався творчий обмін ідеями та літературою, а відтак керівництво Міноборони СРСР і не думало перешкоджати торгівлі нацистською літературою на власній території, або, швидше, не знало про те, бо повністю довіряло "партнерам".
Але, зрозуміло ж, той факт не давав і не дає підстави вважати культ Гітлера офіційною доктриною Москви. Такий підхід мав би бути і до "української" ляльки Гітлера.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
