Кремлівське шило на фанарське мило. Патріарх Філарет пояснив, чому не пристав на умови Константинополя
В нещодавньому інтерв'ю журналу "Тиждень" предстоятель УПЦ КП, Патріарх Київський та всієї Руси-України Філарет розкрив деякі подробиці минулорічних перемовин з Константинополем, які, як на мене, мають бути цікавими ще ширшому загалу, ніж аудиторія молодого, але вже шанованого тижневика, що встиг стати непересічним явищем на ринку україномовних ЗМІ.
Владика Філарет у своєму інтерв'ю пояснив, чому у літку минулого року Вселенський патріарх Варфоломій так і не зробив рішучих кроків до утворення помісної УПЦ. "Бо в нас і у Вселенського патріарха була різна мета. Наша – увійти на короткий термін до Константинопольського патріархату і вийти звідти автокефальною церквою. Його – зробити Київський патріархат частиною Константинопольської церкви й таким чином зміцнити її. А автокефалію нам дати в майбутньому, коли – невідомо. Та нам немає різниці – бути в Московському патріархаті чи в Константинопольському. Тобто вийшли з одного ярма, потрапили – в інше. Попередні домовленості були такі, що Українська церква від Константинопольського патріархату отримає томос (грецьк. – постанова, визначення – Ред.) про автокефалію Української церкви. Не від Московського патріархату, а від Константинопольського. А нам сказали: "Ви входьте, а потім ми вам дамо томос", – розповів Патріарх.
За його словами представники Вселенського патріархату висували умову зречення главою УПЦ КП патріаршества. "Наша церква вже не називалась би патріархатом, а просто митрополією Константинопольського патріархату. Ми мали б обрати трьох кандидатів на Київський престол, а з них патріарх би вже обирав предстоятеля. До Синоду ми б пропонували трьох кандидатів на одне місце, а він із трьох обирав би одного. Тож умови для нашої церкви у складі Константинопольського патріархату були б гіршими, ніж для УПЦ у складі патріархату Московського", – говорить владика Філарет.
"Коли я прочитав ці умови, то сказав – ні. Ми можемо ввійти на умовах Київської митрополії ХVІІ сторіччя, коли вона була у складі Константинопольського патріархату, але в усьому була незалежна. Тоді єпископи й козацтво самі обирали митрополита, самі ставили його і повідомляли про це Константинопольського патріарха, а той потім надсилав грамоту, що згодний на це. Я був готовий відмовитися, щоб отримати автокефалію. Я ставив такі умови: протягом 2009 року ми повинні увійти до Константинопольського патріархату і в цей же рік вийти як визнана автокефальна церква", – розповів глава УПЦ КП.
Тобто, на Фанарі (резиденція Вселенського Патріарха) хотіли, щоб УПЦ КП зреклася всього, чого добилася за часи незалежності України, понизила себе до рівня митрополії, але у чіткій у часі перспективі отримання автокефалії – відмовили. На мою думку, Патріарх Філарет правильно вчинив, що не піддався на тиск Віктора Ющенка.
Для нас, тих, хто обстоює прийняту в православній ойкумені ідею незалежної церкви в незалежній державі, обмін московського шила на константинопольське мило, є неприйнятним. Наша мета не дошкуляти Москві, а добитися, щоб в Україні, як в будь-якій православній незалежній країні (Болгарія, Греція, Грузія, Кіпр, Росія, Сербія, Румунія), була автокефальна православна церква, визнана всією повнотою світового православ'я. Константинополь може бути лише інструментом здобуття такого визнання, але ж ніяк не кінцевим пунктом нашого руху.
Відповідаючи на запитання, якою може бути насправді реальна модель отримання автокефалії для Православної церкви в Україні, Святійший заявив, що через об'єднання. Найперше з УПЦ МП і УПЦ КП. За його словами, з УАПЦ уже майже вирішено, "попри волю деяких єпископів". "Коли ми з УПЦ МП об'єднаємося, автокефалія сама собою прийде", – переконаний глава Київського патріархату.
Він також стверджує, що свій крок на зустріч автокефалії має зробити предстоятель УПЦ Московського патріархату, митрополит Володимир (Сабодан). "Якщо він хоче, щоб в Україні була одна помісна церква, то повинен відокремитися від Москви", – каже Патріарх Філарет.
Глава УПЦ Київського патріархату відкидає тезу по те, що автокефілія не може бути надана УПЦ МП, бо не всі в цій Церкві є її прихильниками. "Це московська методика боротьби. Вони завжди кажуть: "Не всі хочуть". Так, не всі хочуть. А от, коли обирали Московського патріарха Кирила, всі хотіли? Ні. Але він став патріархом. Так чому ж одна мірка до обрання патріарха, а інша – до утворення єдиної помісної церкви в Україні?", – ставить риторичне запитання Київський патріарх.
"У наближенні до такої церкви є позитивні зрушення і в Українській автокефальній православній церкві, і в Українській православній церкві Московського патріархату. Очевидно, що в Московському патріархаті значна частина духовенства і єпископату бачить своє майбутнє в єдиній помісній церкві. Треба тільки зважати на те, що новий Патріарх Московський рішучіше відстоюватиме інтереси Російської і церкви, і держави", – сказав Святійший.
Повністю розмову з Святішим Владикою можна прочитати в "Тижні" або на порталі УПЦ КП.
***
Тим часом понад три десятки парафії Української автокефальної православної церкви з Тернопільської області перейшли до складу Української православної церкви Київського патріархату. Нещодавно Священний Синод УПЦ Київського патріархату, після доповіді предстоятеля, Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета, ухвалив рішення прийняти до складу цієї Церкви православні парафії з УАПЦ, які знаходяться у Чортківському, Теребовлянському та Бучацькому районах.
Святійший Патріарх Філарет прийняв ці парафії до УПЦ КП з огляду на їх прохання та "враховуючи наміри створити в Україні єдину помісну Православну Церкву та об'єднавчий процес, який відбувається в Українському православії". Своїм рішення Синод УПЦ КП також утворив окрему Тернопільсько-Теребовлянську єпархію УПЦ Київського Патріархату.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
