Орган ЦК ПР розповів як партія розведе одночасно і російськомовних, і україномовних лохів
Тим, хто вчора повірив у заяву Януковича про те, що єдиною державною мовою буде українська (на кшталт довірливої гуманітарної інтелігенції в Каневі та Національній опері), сьогодні все роз'яснила газета "Сегодня" -"Правда" сучасної України.
Протягом кількох виборчих кампаній ПР брехала виборцям, що зробить російську другою державною, і для них вчорашня заява Януковича була звичайно ж неприємною.
Не маючи поки що змоги змінити норму Конституції, регіонали винайшли інший спосіб, як звільнити Україну від української мови. "Решено в ближайшее время принять закон, который защитит права русскоязычного населения (для этого нужно только 226 голосов и подпись Президента). Регионалы говорят, что этим законом они фактически дадут русскому "полномочия государственного") , официально таковы его не провозглашая (и не возбуждая особенно Западную УКраину).
В частности, будет защищено право учиться, смотреть ТВ и фильмы на русском, вести на великом и могучем судебные заседания и общаться с госорганами".
Ну, хіба що той, кому повилазило чи позакладало, не помітить, що весь прайм-тайм на ТБ у нас російськомовний, всі DVD та інше несуть в широкі маси фільми російською мовою, і лише поодинокі з них дубльовані українською. А щодо спілкування з держорганами – спробуйте з ними поговорити на Сході українською, запишіться, наприклад, на прийом до Добкіна.
***
Публікація в "Сегодня" цілком підвтердила мою трактовку заяви Януковича, про яку я написав вчора вночі. Тому, повторюю...
Російська вже стала першою державною? Дійсно перекосило, та не туди"Українська правда", дякую, звернула увагу на мою заяву з приводу правильної за суттю заяви Януковича про те, що єдиною державною мовою залишиться українська. В принципі, хід думок Януковича мені сподобався, можливо, це дійсно крок в правильному напрямку, якщо лише Янукович виголосив домашню заготовку, а не висловився випадковим експромтом під впливом специфічної аудтиторії, що зібралася на Чернечій горі. Мої земляки на Сході давно мали би зрозуміти, що мовне питання ще давніше стало передвиборчою технологією... І якщо Янукович дійсно наважився на те, аби більше не вдаватися до мовних трюків, то це можна було би лише привітати.
Але позиція Януковича в мовному питанні є плутаною та непослідовною і залежить від аудиторії, перед якою він виступає, чи то в Москві, чи то в Каневі. А ще від того, як її витлумачить Ганна Герман.
З одного боку, заява Януковича про те, що єдиною державною мовою буде українська не може не тішити, і її припустимо вважати перемогою опозиції, яка дуже рішуче встала на захист української.
З іншого, де-факто російська вже стала державною, і навіть не другою, бо Януковичем сформовано практично російськомовну адміністрацію, а на посаду глави Уряду пхається, в антиконституційний, як відомо, спосіб, людина, яка взагалі не володіє українською – Азаров. А людина, яка замість Януковича стала лідером фракції, пан Єфремов, українською володіє більш-менш, але принципово нею не розмовляє, так само як в бутність свою кучмівським губернатором Луганщини, принципово вніс колосальний внесок в українізацію освіти.
Очевидно, що Янукович не може змінити Конституцію й запровадити російську як де-юре державну. Тому його стратегія полягатиме в тому, аби просто ігнорувати чинне мовне законодавство та поступово звести нанівець державний статус української. Це в його лексоні називається "боротьба з перекосами в мовній політиці".
Як приклад можна навести той факт, що одна масова газета, яка належить компанії, де власником – регіонал та яка стоїть на тотожних партійним ідеологічних принципах, з обранням Януковича почала ігнорувати вимоги закону про обов'язковість української мови для реклами.
Поза тим, лише завдяки рекламі українська зберігає присутність в друкованих ЗМІ. Згідно щойно завершеного мною Мовного балансу за 2008-09 роки, побудованого на статистичних даних про вживання мов у різних сферах, річний наклад всіх українських журналів на 83% є російськомовним, газет – на 67%. Лише 29% річного накладу газет виходить українською, а журналів – взагалі 13.
В Україні склалася ситуація, коли українська мова має дещо вищий, ніж російська, статус, але в більшості публічних сфер з великою перевагою домінує російська. Сенс державного статусу української полягає в тому, щоб не принизити носіїв російської, а в тому, щоб розширити сферу вжитку української до рівня як мінімум не нижчого за російську.
Перекоси є, але якщо Янукович колись знайде час вивчити ситуацію в мовній сфері, то побачить, що перекосило зовсім не в той бік, в який йому розповідали в передвиборчому штабі, а рятувати в Україні, особливо на Сході, треба не російську, а іншу мову.
***
Збереження за українською мовою статусу державної без конкретних кроків з її захисту не завадить подальшій русифікації, вплив якої останнім часом лише посилюється. Так в інтерв'ю УНІАН політолог, публіцист Тарас ВОЗНЯК прокоментував сьогоднішню заяву Президента України Віктора ЯНУКОВИЧА щодо збереження державного статусу української мови.
За словами експерта, В.ЯНУКОВИЧ у мовному питанні, залежно від ситуації, говорить те, що від нього хоче почути та чи інша сторона. "Не міг же він на Чернечій горі сказати щось інше", – зазначив політолог.
В той же час, за словами Т.ВОЗНЯКА, в реальному житті нова українська влада, скоріш за все, і надалі сприятиме подальшому процесу русифікації українців. На його думку, прогнозована відміна обов'язкового тестування українською мовою при вступі до вищих учбових закладів, а також ініціатива Партії регіонів щодо надання повноважень місцевим радам по вибору мови навчання фактично поверне ситуацію з вивченням української мови в школах та вузах на сході та півдні країни до того стану, в якому вона знаходилась за часів Радянського Союзу. При цьому, за словами Т.ВОЗНЯКА, прикриттям для проведення політики русифікації слугуватиме Європейська хартія регіональних мов. "Прийнята для збереження якихось невеликих, реліктових мов, в Україні ця хартія буде використовуватись для виправдання тотального засилля російської мови в засобах масової інформації, державному апараті, суспільному житті", – зазначив Т.ВОЗНЯК.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.