Країні потрібен Литвин-2, бо в Партії регіонів не вміють читати

Володимир Литвин, я вже про це писав, зробив низку заяв щодо недоцільності ухвалення парламентом нових законопроектів щодо додаткової підтримки російської мови. Спікер також наголошував, що чинне законодавство у сфері мовної політики гарантує належний розвиток усіх мов, включаючи і російську.

"Мені вже доводилося надсилати роз'яснення місцевим керівникам з приводу того, які в них є права і можливості у частині застосування мов, виходячи із законів, які регламентують діяльність місцевих органів влади, а також законів, які регулюють мовну проблему в Україні", – сказав Литвин.

Спікер нагадав, що закон УРСР про мови, ухвалений у 1989 році, діє, і у ньому чітко зафіксований статус російської мови як мови міжнаціонального спілкування

Спеціально для мовних спекулянтів із Партії регіонів, більшість яких, переконаний, не читали чинного закону про мови, я підготував витяги з нього. Наведені нижче статті зайвий раз переконують, що всі законопроектні мовні новації, якими регіонали останнім часом заспамували сайт ВР та засмітили інформаційний простір, є справжнім піар-мотлохом, позаяк закон і так надає якнайширші можливості для російськомовних, а статистика свідчить, що вони своїими правами користуються настільки регулярно, що в більшості сфер громадського життя домінує саме російська мова.



Із Закону України "Про мови в Українській РСР"

Стаття 3

В роботі державних, партійних, громадських органів,

підприємств, установ і організацій, розташованих у місцях

проживання більшості громадян інших національностей (міста,

райони, сільські і селищні Ради, сільські населені пункти, їх

сукупність), можуть використовуватись поряд з українською і їхні

національні мови.

Стаття 4. Мови міжнаціонального спілкування

Мовами міжнаціонального спілкування в Українській РСР є

українська, російська та інші мови.

Українська РСР забезпечує вільне користування російською

мовою як мовою міжнаціонального спілкування народів Союзу РСР.

Стаття 5. Право громадян користуватися

будь-якою мовою

Громадянам Української РСР гарантується право користуватися

своєю національною мовою або будь-якою іншою мовою.

Громадянин вправі звертатися до державних, партійних,

громадських органів, підприємств, установ і організацій

українською чи іншою мовою їх роботи, російською мовою або мовою,

прийнятою для сторін.

Відмова службової особи прийняти і розглянути звернення

громадянина з посиланням на незнання мови його звернення тягне за

собою відповідальність за чинним законодавством.

Рішення по суті звернення оформляється українською мовою чи

іншою мовою роботи органу або організації, до якої звернувся

громадянин. За бажанням громадянина таке рішення може бути видане

йому в перекладі російською мовою.

Стаття 6. Обов'язок службових осіб володіти

мовами роботи органів і організацій

Службові особи державних, партійних, громадських органів,

установ і організацій повинні володіти українською і російською

мовами, а в разі необхідності – і іншою національною мовою в

обсязі, необхідному для виконання службових обов'язків.

Незнання громадянином української або російської мови не є

підставою для відмови йому у прийнятті на роботу. Після прийняття

на роботу службова особа повинна оволодіти мовою роботи органу чи

організації в обсязі, необхідному для виконання службових

обов'язків.

Стаття 8. Захист мов

Будь-які привілеї чи обмеження прав особи за мовною ознакою,

мовна дискримінація неприпустимі.

Публічне приниження чи зневажання, навмисне спотворення

української або інших мов в офіційних документах і текстах,

створення перешкод і обмежень у користуванні ними, проповідь

ворожнечі на мовному грунті тягнуть за собою відповідальність,

встановлену законом.

Стаття 10. Мова актів органів державної влади

та управління

Акти найвищих органів державної влади та управління

Української РСР приймаються українською мовою і публікуються

українською і російською мовами.

Акти республіканських міністерств і відомств, місцевих

органів державної влади та управління Української РСР приймаються

і публікуються українською мовою, а в разі необхідності -

публікуються і іншою національною мовою.

Написи на печатках, штампах, штемпелях, офіційних бланках

державних, партійних, громадських органів, підприємств, установ і

організацій в Українській РСР виконуються українською мовою або

українською і російською мовами.

Стаття 13. Мова технічної і проектної документації

Технічна і проектна документація в Українській РСР

виготовляється українською або російською мовою.

Стаття 14. Мова документів, які посвідчують статус

громадянина Української РСР

Офіційні документи, які посвідчують статус громадянина, -

паспорт, трудова книжка, документи про освіту, свідоцтво про

народження, про одруження, а також документи про смерть особи

виконуються українською і російською мовами.

Стаття 17. Мова у сфері обслуговування

В Українській РСР у всіх сферах обслуговування громадян

вживається українська або інша мова, прийнятна для сторін.

Стаття 18. Мова судочинства

Судочинство в Українській РСР здійснюється українською мовою.

У випадках, передбачених у частині другій статті 3 цього

Закону, судочинство може здійснюватись національною мовою

більшості населення тієї чи іншої місцевості, а у випадках,

передбачених у частині третій цієї ж статті, – мовою, прийнятною

для населення даної місцевості.

При розгляді в судах кримінальних і цивільних справ особам,

які беруть участь у справі і не володіють мовою судочинства,

забезпечується право ознайомлення з матеріалами справи, участь у

судових діях через перекладача, право виступати в суді рідною

мовою.

Стаття 19. Мова провадження у справах про

адміністративні правопорушення

Провадження у справах про адміністративні правопорушення в

Українській РСР здійснюється українською мовою.

У випадках, передбачених у частині другій статті 3 цього

Закону, провадження у справах про адміністративні правопорушення

здійснюється національною мовою більшості населення тієї чи іншої

місцевості, а у випадках, передбачених у частині третій цієї ж

статті, – мовою, прийнятною для населення даної місцевості.

Якщо особа, що притягається до адміністративної

відповідальності, не володіє мовою, якою здійснюється провадження,

вона може виступати рідною мовою і користуватись допомогою

перекладача.

Стаття 20. Мова нотаріального діловодства

Якщо особа, що звернулася за вчиненням нотаріальної дії, не

знає мови, якою ведеться діловодство, тексти оформлюваних

документів мають бути складені також в перекладі (переклад

здійснюється в установленому законом порядку) російською чи іншою

мовою.

Стаття 23. Мова юридичної допомоги

Юридична допомога громадянам і організаціям подається

українською мовою або мовою, прийнятною для сторін.

Стаття 25. Мова виховання та одержання освіти

Вільний вибір мови навчання є невід'ємним правом громадян

Української РСР.

Українська РСР гарантує кожній дитині право на виховання і

одержання освіти національною мовою. Це право забезпечується

створенням мережі дошкільних установ та шкіл з вихованням і

навчанням українською та іншими національними мовами.

Стаття 26. Мова виховання в дитячих дошкільних установах

В Українській РСР виховання в дитячих дошкільних установах, в

тому числі в дитячих будинках, ведеться українською мовою.

У місцях компактного проживання громадян інших

національностей можуть створюватись дитячі дошкільні установи, де

виховання дітей ведеться їхньою національною або іншою мовою.

В дитячих дошкільних установах в разі необхідності можуть

створюватись окремі групи, в яких виховання ведеться іншою мовою,

ніж в установах в цілому.

Стаття 27. Мова навчання і виховання в загальноосвітніх

школахВ Українській РСР навчальна і виховна робота в

загальноосвітніх школах ведеться українською мовою.

У місцях компактного проживання громадян інших

національностей можуть створюватись загальноосвітні школи,

навчальна і виховна робота в яких ведеться їхньою національною або

іншою мовою.

У загальноосвітніх школах можуть створюватись окремі класи, в

яких навчальна і виховна робота ведеться відповідно українською

мовою або мовою населення іншої національності.

Стаття 28. Мова навчання в професійно-технічних училищах,

середніх спеціальних і вищих навчальних

закладах

В Українській РСР навчальна і виховна робота в

професійно-технічних училищах, середніх спеціальних і вищих

навчальних закладах ведеться українською мовою, а у випадках,

передбачених частинами другою і третьою статті 3 цього Закону,

поряд з українською – і національною мовою більшості населення.

Для підготовки національних кадрів в цих закладах можуть

створюватись групи з навчанням в них відповідною національною

мовою.

Стаття 30. Мова у сфері науки

В Українській РСР результати науково-дослідних робіт

оформляються українською або російською мовою.

Виконавці науково-дослідних робіт можуть вибирати мову

публікацій наукових результатів.

Стаття 31. Мова інформатики

В Українській РСР інформатика здійснюється на основі

української та російської мов.

Комп'ютери, які використовуються в роботі державних,

партійних, громадських органів, науково-дослідних,

конструкторських установ, засобів зв'язку, у сфері торгівлі,

обліку, постачання, в закладах освіти й культури, повинні

забезпечувати можливість працювати з україномовними і

російськомовними текстами.

Стаття 34. Мова роботи пошти і телеграфу

Поштово-телеграфна кореспонденція від громадян, державних,

партійних, громадських органів, підприємств, установ і організацій

для пересилання в межах республіки приймається українською або

російською мовою.

Пошта і телеграф забезпечуються конвертами, листівками,

бланками і т.ін., написи на яких виконані українською та

російською мовами.

Стаття 35. Мова оголошень і повідомлень

Тексти офіційних оголошень, повідомлень, плакатів, афіш,

реклами і т.ін. виконуються українською мовою. Поряд з текстом,

викладеним українською мовою, може бути вміщено його переклад

іншою мовою.

Стаття 37. Мова назв державних, партійних

і громадських органів і організацій

Офіційні назви державних, партійних, громадських органів,

підприємств, установ і організацій утворюються і подаються

українською мовою. З правого боку (або внизу) ці назви можуть

подаватися в перекладі іншою мовою.

Стаття 39. Мова власних імен

Громадяни Української РСР користуються правом іменуватись

згідно з національними традиціями. Їхні імена передаються з

національної мови українською мовою у транскрипції.