Візит Патріарх Кирила: ''Здесь русский мир, здесь Русью пахнет''
Цього тижня Патріарх Філарет дав прес-конференцію, УПЦ Київського Патріархату оприлюднила низку важливих заяв.
Київський Патріархат – за діалог з державою та проти концепції "руського міра"
1 липня 2010 року, о 12.30 в інформаційному агентстві УНІАН відбулась прес-конференція "Церква і держава: свята й будні". У прес-конференції взяли участь Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет; митрополит Переяслав-Хмельницький і Бориспільський Димитрій, ректор Київської православної богословської академії; єпископ Васильківський Євстратій, голова Інформаційного управління Київської Патріархії.
Упродовж спілкування з журналістами було приділено увагу взаємовідносинам Київського Патріархату і Держави в нових умовах; відзначенню 1000-ліття Святої Софії Київської, зокрема питанню: чи передадуть Малу Софію і кому.
"Українська Православна Церква Київського Патріархату застерігає Предстоятеля Російської Православної Церкви Кирила від політичних заяв під час свого чергового візиту в Україну" – про це заявив Патріарх Філарет.
Святійший Владика зазначив, що "Київський Патріархат не може протестувати проти приїзду Патріарха Кирила в Україну, як візиту до мирян своєї церкви. Однак, Патріарх Філарет наголосив, що перебіг та підсумки двох попередніх візитів Патріарха Кирила в Україну продемонстрували, що це не скільки архіпастирські візити, стільки політичні візити з намірами просування концепції т.зв. "руського міра".
Святійший Патріарх Філарет нагадав, що ця "ідея Патріарха Кирила передбачає об'єднання Росії, Білорусі та України в єдиний простір. А під цією благозвучною вивіскою криється імперська ідея позбавлення України своєї державності і незалежності. Таким чином Україні намагаються нав'язати ідею політичної єдності з Росією, перетворити українську державність у фікцію. Патріарх Кирил веде наступ на Україну і Українську Церкву, намагаючись позбавити її законних прав. А Російська Православна Церква є інструментом Російської держави для досягнення цих цілей".
Також Святійший Владика заявив, що "Українська Православна Церква Київського Патріархату виступає за надання права здійснювати богослужіння на території Софійського собору в Києві по черзі з УПЦ (МП) ".
"Ми проти того, щоб богослужіння в Теплій Софії здійснювала тільки Українська Православна Церква Московського Патріархату. Але погодилися б за умови передачі Теплої Софії у почергове богослужіння", – сказав Патріарх.
З відповідним проханням 29 червня 2010 року Святійший Патріарх Філарет звернувся у листі до президента Віктора Януковича.
"Ми вважаємо, що передавати Теплу Софію або навіть весь комплекс собору Святої Софії для богослужінь необхідно або після подолання церковного розділення і створення в Україні Єдиної Помісної Православної Української Церкви, або на паритетних умовах у почергове користування Київському Патріархату і УПЦ (МП) відповідно до закону", – йдеться у листі.
Відповідаючи на питання про реакцію на таке звернення з боку керівництва держави, Патріарх Філарет зазначив, що відповіді поки не було: "Не було видимої реакції... Однак навіть якщо немає відповіді, це не означає, що реакції немає".
У свою чергу, ректор Київської православної богословської академії, митрополит Переяслав-Хмельницький і Бориспільський Димитрій (Рудюк) відзначив, що УПЦ Київського Патріархату підтримала рішення Президента відсвяткувати в 2011 році 1000-ліття Софії Київської й висловила солідарність з сучасними дослідниками, які наводять аргументи на користь того, що собор був закладений святим рівноапостольним князем Володимиром, а не князем Ярославом Мудрим. "У дослідників є достатньо переконливі докази, що Софія Київська була закладена отцем Ярослава Мудрого – князем Володимиром – в 1011 році", – підкреслив митрополит Димитрій. Він додав, що Київський Патріархат хоче відзначити ювілей заснування Софії Київської як "центру Київських митрополитів, як центру Київської Митрополії".
Щодо запланованого візиту в Україну Московського Патріарха Кирила
Як відомо, наприкінці липня цього року в Україні з третім візитом перебуватиме Предстоятель Російської Православної Церкви Московський Патріарх Кирил.
Перебіг та підсумки двох його попередніх візитів переконливо свідчать – діяльність Патріарха Кирила щодо України носить переважно політичних характер. Свої візити він використовує для того, щоби просувати ворожу українській державності політичну концепцію "руського міра", в якому Україні відведена лише роль слухняного "молодшого брата".
Українська державність по суті вступає в суперечність з його баченням Москви, як "третього Риму", що панує над "руським міром". Під гаслами "духовної єдності" Патріарх Кирил просував і просуватиме надалі ідею політичної єдності України з Москвою, перетворення української державності у фікцію. А для досягнення цієї мети Патріарх Кирил діє тими самими методами, що і російське керівництво у "молочному" та "газовому" конфліктах з Білоруссю – душить Україну в "братніх обіймах".
Рік, який минув з часу його першого візиту, підтвердив, що для зміцнення своєї влади Московський Патріарх прагне також зруйнувати незалежність і самостійність УПЦ (МП) в управлінні. З цією метою висуваються ідеї створення в Києві постійної "патріаршої резиденції", набуття Кирилом українського громадянства, навіть проголошення його "Патріархом Московським, Київським і всієї Руси". Все це – небезпечні кроки, які лише збурюють і так не просту церковну ситуацію в Україні.
На словах Патріарх Кирил та його помічники виступають за подолання розділення Українського Православ'я, за діалог з цього приводу з Київським Патріархатом. На практиці ж ми бачимо, що в той час, як в Україні є і щире прагнення до діалогу, і правдиве бажання припинити розділення Церкви, в Московській патріархії хочуть лише імітувати діалог, виглядати миролюбно, насправді проводячи політику агресії. Відразу після успішної зустрічі двох робочих груп з підготовки до діалогу між УПЦ (МП) та Київським Патріархатом в жовтні 2009 р. з боку Московської патріархії були зроблені рішучі кроки до того, щоби цей діалог насправді не зміг відбутися, а справа затягнулася в часі.
Дії Патріарха Кирила підтверджують, що він хоче не відновлення єдності Православної Церкви в Україні, а відновлення своєї влади над Українською Церквою.
Патріарх багато говорить про свою турботу за долю Українського Православ'я – але вперто відмовляється від продуктивного спілкування з Київським Патріархатом, до якого належить більшість православних в Україні. Московський Патріарх знаходить час і можливість для зустрічей та діалогу з католицькими кардиналами, протестантськими пасторами, ісламськими муфтіями та юдейськими рабинами – лише для діалогу з Київським Патріархатом у нього немає ні можливості, ні бажання. Хіба все це – не вияв лукавства, недостойного сану Предстоятеля Помісної Православної Церкви?
Тому від візиту Патріарха Кирила в Україну ми не очікуємо нічого доброго. Знову лунатимуть політичні заяви, знову будуть звучати прокльони на адресу українського народу за "підтримку розкольників". Патріарх облещуватиме нову українську владу, штовхаючи її на шлях силового розв'язання існуючих суперечок. За його дорученням його підлеглі будуть далі, як і дотепер, шукати серед духовенства Київського Патріархату зрадників, щоб їхню зраду оголосити "бажанням багатьох розкольників повернутися в Московський Патріархат".
В цій ситуації найкращою настановою для нас є слова апостола Павла: "Не будь переможений злом, а перемагай зло добром!" (Рим. 12:21). У дні, коли Патріарх Кирил перебуватиме в Києві, ми будемо відзначати річницю Хрещення Київської Руси та проведемо Православний пастирсько-просвітницький форум з метою активізувати духовне просвітництво. 28 липня 2010 р. зранку ми будемо, як і минулого року, звершувати богослужіння у Володимирському соборі та Хресний хід до пам'ятника рівноапостольному князю Володимиру.
Ми закликаємо всіх наших вірних та прихильників прийти на це богослужіння і Хресний хід, щоби разом помолитися Богові – за Україну, за Київський Патріархат, за державу і народ. І за Патріарха Кирила, щоби Господь дав йому мудрість і сили діяти не лукаво, діяти на благо Православ'я, а не задля реалізації геополітичних планів панування над "руським міром".
Прес-центр Київської Патріархії
***
Щодо державно-церковних відносин
Конституцією та законами України визначено, що Церква відділена від держави і що всі конфесії, які діють на законних підставах, рівні перед державою і законом. Проте, будучи відділеними від держави, українські конфесії не відділені від суспільства. Як наслідок, на базі двох вищенаведених законодавчих принципів та сучасних реалій у попередні роки в Україні склалася партнерська модель державно-церковних відносин. На жаль зараз їй загрожує руйнування, якого ми прагнемо не допустити.
Ця модель є підсумком важкого шляху, позначеного міжконфесійними та майновими конфліктами 90-х років, "чорним вівторком" 18 липня 1995 р. на Софійському майдані. Гіркий досвід протистояння засвідчив, що модель рівного ставлення держави до різних конфесій, модель партнерської державно-церковної взаємодії – найбільш прийнятна в українських умовах.
Тому Київський Патріархат із занепокоєнням констатує, що окремі релігійні та білярелігійні діячі, а також політики, в тому числі з-за кордону, штовхають нашу державу в бік іншої моделі – фаворитизації лише однієї конфесії за рахунок інших. Ці діячі пропонують державі адміністративними методами втручатися у міжконфесійні суперечки, в усіх питаннях ставати на бік лише однієї Церкви – Московського Патріархату. Ми бачимо, як Московський Патріархат, користуючись тим, що керівництво держави молиться в храмах УПЦ (МП), намагається отримати "право вето" на рішення держави у церковних питаннях, вимагаючи від державних мужів позитивно розглядати лише їхні прохання, а прохання Київського Патріархату ігнорувати.
Наприклад, до держави висувається вимога передати в користування Московському Патріархату історичні храми, на які претендує Київський Патріархат. Одночасно майже в ультимативній формі звучать вимоги не задовольняти ніяких прохань Київського Патріархату. Ми очікуємо, що напередодні та під час візиту Московського патріарха Кирила в Україну такі тенденції лише посилюватимуться. Це поглиблює міжконфесійний конфлікт та викликає обурення наших віруючих.
Державним мужам необхідно усвідомити, що такими вимогами представники Московського Патріархату провокують міжконфесійне та суспільне збурення, наслідки якого доведеться долати лише самій державі. Більше того – не виключено, що в певних закордонних колах такі провокаційні дії можуть розглядатися, як спосіб ослаблення української влади, розхитування суспільства, підриву державності. Все це потрібно розуміти, особливо спостерігаючи за тим, як для наших сусідів ні багатолітня дружба, ні близькі відносини не стають на заваді, коли одна держава бажає натиснути на іншу.
Київський Патріархат прагне бачити в особі держави дружнього, стабільного і прогнозованого партнера у діалозі та співпраці на благо українського народу. Ми також прикладаємо всіх зусиль для того, щоби самим бути такими партнерами для держави – і в минулому, і тепер. Київський Патріархат цілком поділяє думку, висловлену Президентом України Віктором Януковичем на засіданні Громадської гуманітарної ради: "Для Української держави всі Церкви і релігійні організації рівні і водночас рідні. Дотримання цього принципу ми вимагатимемо від керівників державної влади на всіх рівнях. Держава ніколи не втручатиметься у справи Церкви. Це повинні вирішувати громади і душа кожної людини". Ми хочемо, щоби ці слова Глави держави перетворилися у реальні кроки з налагодження співпраці на всіх рівнях влади.
14 травня 2010 р. Священний Синод Київського Патріархату надіслав Президенту України листа з викладенням своїх міркувань з основних питань взаємовідносин між Церквою і державою. 29 червня 2010 р. листи до Президента та Прем'єр-міністра України надіслав Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет. Ми сподіваємося, що держава прислухається до голосу Київського Патріархату.
Прес-центр Київської Патріархії
З порталу УПЦ КП
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
