Валити все на попередників не лише українська традиція
В програмі конференції Консервативної партії в Бірмінгемі було обіцяно "strong start". Торі не підманули. Співголова партії баронеса Саїда Малехі вміє запалювати однодумців та вербувати сторонніх – десь я вже бачив жінку з подібним хистом.
Перше, що зробила баронеса – так це дала просвистітися лейбористам... Про них на конференції говорили ледве не більше, ніж про себе... І в виступах, і в кулуарах.
Я зрозумів, найбільше лихо, яке будь-коли спіткало ВБ – лейбористи. Блер та Браун поставили Британію на межу банкрутства та національної катастрофи. Світова криза найсильніше вдарила не по мальовничій Україні, а по туманному Альбіону.
Очевидно, традиція валити все на попередників – не лише українська. Після 13 років перебування в опозиції торі повернулися до влади ще в травні, й досі все ще підбивають підсумки роботи попередньої команди. 13 років – строк чималий, поговорити є про що. Особливо зараз, коли консерватори в коаліції з ліберальними демократами починають "непопулярні реформи".
Прем'єр Камерон планує позбавити виплат по допомозі для дітей понад мільйон британських родин. Втім, про це не йшлося у передвиборчій програмі партії, і глава уряду вибачається за це перед підданими Її Величності.
А на підході, пишуть англійські газети – підвищення пенсійного віку. От тому саме час поговорити про попередників-лейбористів.
Втім, на цьому подібність української та британської демократій вичерпується.
Далі – лише відмінності. Наприклад, торі правлять країною в коаліції з ліберальними демократами, але їм не кортить прирізати повноважень Камерону.
Коаліція складалася з великими складнощами, але нікому не спадало покрити брак власних депутатів чужими тушками.
Конференція проходила в оточені шаленої кількості поліцейських (країна терактів), але ніхто не переважав кільком сотням громадян провести акцію проти політики правлячої партії.
До участі в конференції було зареєстровано понад 10000 осіб, але Девід Камерон пересувався залами та коридорами конгрес-холу лише з одним охоронцем: можливо, були й інші, але їх ніхто не бачив.
А лейбористи тим часом обирали собі нового лідера. У фіналі зійшлися... два брати – Девід та Едвард Мілібенди. Несподівано у внутрішньопартійному голосуванні з перевагою в районі відсотка переміг Едвард – Red Ed. Цим скористалася красномовна баронесса Малехі: вона зауважила, що нове керівництво Лейбористської партії непопулярне не лише в країні, але навіть у власній сім'ї.
