УПЦ МП між ''тихим раєм''та ''русским миром''
Партнерські, приязні та дружні стосунки, започатковані між УПЦ Київського Патріархату та Української Греко-Католицькою Церквою Патріархом Філаретом та кардиналом Любомиром Гузаром, будуть продовжені і після того, як останній залишив престол Верховного Архієпископа УГКЦ.
"Ми завжди солідаризувалися і будемо солідаризуватися з братами-православними з Київського Патріархату", – заявив новий глава УГКЦ Святослав (Шевчук), якого тут цитовано за тижневиком "Коментарі".
Однак, мій висновок спирається не тільки на слова новобраного предстоятеля, але і на такі показові жести як присутність Його Святості Філарета не лише на світській частині інтронізації владики, а й на службі в Соборі Воскресіння Христового.
Звичайно, не йдеться про об'єднання УПЦ КП та УГКЦ: до цього не готові ані миряни, ані єпископи та священики. Але, здається, стосунки стануть такими теплими, якими вони ще ніколи не були за час співіснування на українській землі православних з уніатами, які обоє вийшли з купелі Володимира Великого.
Однак, є ще одна спадкоємиця київської християнської традиції – УПЦ МП. Її російське керівництво зберігає вороже ставлення до УГКЦ, а патріархи Кирило та його попередник Алексій II вже третє десятиліття як відмовлялися зустрічатися з Папою Римським, бо не можуть вибачити Ватикану відродження УГКЦ.
РПЦ і досі стоїть на сталінських позиціях щодо Львівського псевдособору 1946 року, в чому не важко переконатися, проаналізувавши публікації, присвячені 50-літтю тієї події, якою радянський режим загнав греко-католиків у катакомби. За це у Московській Патріархії вже 55 років рукоплещуть Йосипу Віссаріоновичу.
Отож, навряд чи до вподоби припали їм малопомічені в Україні слова із звернення Предстоятеля УПЦ МП Володимира, якими Митрополит привітав Святослава.
"Надіюсь, що між УПЦ та УГКЦ за часи вашого керівництва будуть вибудовуватися добрі й конструктивні відносини, відійде у минуле складний період у наших відносинах, і ми разом протистоятимемо проявам агресивного секуляризму в нашій країні", – заявив Блаженніший. За його словами, "виховання наступних поколінь наших співвітчизників на основі євангельських цінностей – наша спільна мета, оскільки це є запорукою повноцінного розвитку українського суспільства."Вірю, що спільними зусиллями ми, згідно зі словами Кобзаря, знову іменем Христовим возобновим наш тихий рай".
"Очевидно, – пише газета "День", – єдине здається, видання, яке глибинно досліджує та висвітлює міжконфесійні стосунки в Україні, – в Московському Патріархаті є чимало інтелектуальних і релігійних людей, які вірять в Бога, (пам'ятаючи про Його другу заповідь: люби ближнього свого...), а не в "рускій мір".
Але тихий рай та каламутні води цього "мира" – речі несумісні.
