Як в Канаді захищають власний культурний простір
Ще коли Партія регіонів заходилася нищити квоту на "культурний продукт" українського виробництва, пропихаючи відповідний закон через Верховну Раду, я звернувся до хорошої канадської знайомої поінформувати, як вони там захищаються від американської експансії. Ще тоді ознайомившись із стислими тезами, лише тепер викроїв час, щоб прочитати детальну статтю із "Вікіпедії" – "Сanadian content" (CanCon, cancon or can-con).
Під терміном "Канадський зміст" розуміють систему вимог Канадської радіотелевізійної та телекомунікаційної комісії щодо кількісних та якісних параметрів присутності в радіо- та телевізійному ефірі продукту, написаного, спродюсованого чи поширеного в інший спосіб особами з Канади.
Як стверджується в статті, подібні заходи вживаються в багатьох країнах, зокрема таких як Австралія, Ізраїль, Ірландія, Мексика, Нова Зеландія, Франція та інших.
Захисна квота в Канаді становить на радіо 35%, а на телебаченні – до 50%. Ситуація дуже схожа на українську.
За відсутності мовного бар'єру у канадських мовників є спокуса й пряма вигода не робити нічого свого, а лише купувати права на ретрансляцію виробленого на значно потужнішому американському ринку. Тому на початку 70-х років було ухвалено політичне рішення про запровадження квот, яке тоді й досі багатьом не подобається, але виконується.
Так як і в Україні власники та топ-менеджмент телеканалів та радіостанцій як могли хитрували, поширюючи канадський контент вночі та ігноруючи його в пройм-тайм. І тоді регулятор мусив таку лазівку перекрити. Прайм-тайм тепер так само квотується.
Олег Скрипка нещодавно розповідав, що український виконавець вхідний квиток до українського ефіру має купувати в Москві, після того як засвітися в російському ефірі. З такою самою проблемою стикаються канадці: пошана своїх до них приходить вже після підкорення Сполучених Штатів.
На відміну від української, канадська влада підтримує вітчизняних митців. Канадська радіотелевізійна та телекомунікаційна комісія контролює дотримання мовниками відповідних квот. Для тих, хто приділяє більше увагу національному контенту, передбачено збільшення допустимого часу рекламних блоків.
Для тих радіостанцій, які транслюють класику чи джаз, запроваджено дещо нижчу квоту, а національним продукт може вважатися, якщо виконує його канадець.
Повний текст статті – тут.
