Костусєв, можливо, і може обирати мову навчання. Але він не має права нищити україномовну освіту
Вчора Табачник у "Великій політиці" захищав рішення Костусєва перевести всі одеські школи на двомовний режим навчання.
Якщо місцева територіальна влада в Одесі, Кременчуці, в Полтаві прийняла рішення, що школи чи класи мають бути такі, це їх право природнє, людське, європейське, і закріплено законом", – заявив Табачник.
Закон дійсно надає право обирати мову навчання в школі. Але в який спосіб? Можна встановити оптимальну для даного міста пропорцію між україномовними та російськомовними школами. Костусєв же пішов іншим шляхом: зробити мовний коктейль в кожній школі.
Що це означатиме на практиці? Україномовна освіта зникне як така. У формально двомовних школах вона буде безумовно на других ролях. Про це свідчить досвід тих шкіл Сходу та Півдня, які раніше перейшли на режим двомовного викладання. Ще минулого року я цікавився цим питанням.
Школи фінансово та організаційно не готові до такої схеми. В цих регіонах в силу їхньої одномовності немає достатньої кількості вчителів, які б одночасно могли викладати двома мовами. Ті ж педагоги, які володіють належним чином як російською, так і українською, скаржаться на те, що надто вже нелегко перескакувати між паралельними класами від уроку до уроку з мови на язик та навпаки. "Завучі" намагаються планувати навчальний процес так, що викладачі могли чергувати російсько- та українськомовні дні.
Ще одна проблема: якою мовою проводити виховні, позаурочні заходи, коли школа має двомовний статус.
Зрозуміло, що коли ресурсу школи та учительських кадрів бракує, аби рівною мірою забезпечити паралельні потоки,жертвують потребами україномовних класів. Так буде і в Одесі.
Тому показова двомовність Костуєсва – це шлях до знищення україномовної освіти в Одесі як такої.
