''Солидный Господь для солидных господ''. Чи потрібен пастві такий Патріарх, до якого не підпускає охорона?
"Кто-то из верующих пытался просочиться сквозь бодигардов Патриарха, чтобы вручить букет белых цветов, но, поняв, что это невозможно, перебросил букет через охранников", – ця цитата із газети "Сегодня" не єдина, в якій навіть у прокірілівських публікаціях дають знати, як непросто простій людині поспілкуватися із московським Патріархом, "рівноапостольним" Кірілом. Незадовго до його липневого візиту в Україну читав в "Известиях" репортаж про поїздку Святішого в рідне село його мордовських предків. Так там "друг дитинства" не зміг пробитися до теперішнього Кіріла, а колишнього товариша Володі Гундяєва: охорона не пустила.
В українській церкві не такі пихаті пастирі. І предстоятель УПЦ МП Володимир, і глава УГКЦ Святослав як і його попередник Любомир Гузар куди доступніші та простіші у спілкуванні з паствою, ніж Патріарх Кірілл. Те ж саме стосується і Патріарха Київського Філарета, який, попри своїх 82 роки, пліч-о-пліч з пересічними вірянами, без гундяєвського стилю боді-гардів подолав кілька кілометрів в Хресному ході. Філарет – народний Патріарх, а Кірілл своєю поведінкою нагадує про приказку часів відбудови Лужковим московського Храму Христа Спасителя "Солидный господь для солидных господ".
Між тим, у відзначенні Дня Хрещення України центральна українська преса побачила лише заходи РПЦ та УПЦ МП, проігнорували багатотисячний Хресний хід УПЦ Київського Патріархату. Так вчинили "Известия", "Сегодня" та "КП".
