25 листопада 2011, 09:00

"Катька з Ванькою в шинку щoсь там роблять у кутку. Мила їм робота та. Та яка? Тра-та-та!"

Тритижнева відпустка, найтриваліша в моїй кар'єрі, дала можливість багато читати.

"Хотінь безсенсових отрута" 20 російських поетів "срібного віку" в українських перекладах", впорядковані Максимом Стріхою. З одного боку: Соловйов, Аннєнський, Мережковський, Гіппіус, Бунін, Брюсов, Волошин, Бєлий, Блок, Гумільов, Бальмонт, Северянін, Ахматова, Мандельштам.

З іншого – Франко і Рильський, Тичина і Зеров, Орест і Драй-Хмара, Вороний і Бургардт-Клен, Кочур і Лукаш, Драч і Стус, Фішбейн і Римарук.

Не так давно в колонці в журналі "Країна" Андрухович, присутній у збірці, зізнався, що спостерігає "все більше ворожості росіян у відповідь на спроби перекладати їхню літературу українською мовою. Найпоширенішою реакцією є шалене (або навіть і святе) обурення. Як це можливо?! Пушкіна?! Достоєвського?! Чехова?! Українською?! Навіщо?!"

"Літературні переклади є однією з найдієвіших протиотрут на ворожнечу мов і культур. Перекладати художні твори – це примножувати порозуміння, а відтак і розуміння представниками однієї мовної спільноти представників іншої", – пояснює Андрухович, і тут же здається питанням: ".Чому ж росіян так обурює перекладання українською?...

Передусім тому, що українська для них – недомова. Читати Пушкіна українською можуть лише ненависники Росії. Перекладати його українською – лише її вороги...

Очевидно, не всі поеті "срібного віку" так вважали. Анна Ахматова, стверджує Максим Стріха, перекладала Франка, Валерій Брюсов – Тараса Шевченка, Лесю Українку, Осипа Маковея, Бунін – Шевченка та Грінченка. Федір Сологуб зробив російською "Кобзар", хоча і в скороченому вигляді.

Але навіть Максим Стріха задається питанням, чи потрібно взагалі перекладати російську поезію по-українському, в той час як "її рядки промовляють для більшості сьогоднішніх в Україні сущих читачів і в оригіналі"?

І сам собі відповідає: "Ці переклади справді не виконують ознайомлювальної функції... Але є поезії не читають в ім'я голої інформації про сюжети... Добрий переклад є насамперед явищем своєї рідної культури... Нерідко чужомовні тексти діставали в інших літературах власне життя, й про їхнє "перекладне" походження забували".

Існує ще одна причина, що спонукала до перекладів. "Українська мова довший час лишалася менш виробленою щодо абстрактної лексики й понять, пов'язаних із життям освічених чи заможних верств... Через переклади (а поетів "срібного віку" почали перекладати вже в першому десятилітті минулого століття, а в "золотий вік" Євген Гребінка переклад "Полтави" встиг навіть дати особисто в руки Пушкіну) – "українська література діставала змогу скинути селянську свитку. Нею заговорили персонажі не лише в постолах, але і в коронах". (Така ж проблема постала перед українською й нині на телебаченні: нею фермер-селюк шукає жінку, а от на "Фабрікє звйозд" зажігают тільки російською).

Стріха слушно зауважує, що російські поети "срібного віку" особливо складні для втілення в чужу мовну одежу": по-перше, межи канонів розсунуто, по-друге, "надто яскраві зірки сяяли тоді одночасно на північному поетичному небосхилі, надто вже досконала була їхня мова й надто вироблена поетична культура. І тому якісні втрати в перекладах – неминучі".

Щодо якості перекладів, то моя думка, напевно, передбачувана. Мені сподобалось, а дещо я навіть навмисне зіставляв з оригіналами.

Все те сталося край моря, де гра хвиль нескінчена,

Де зустрінете рідко ви міський екіпаж...

Королева там грала в башті замку Шопена

Й, наслухаючи згуків, покохав її паж.

Все було дуже просто, все було дуже мило:

Королева просила перерізать гранат:

І дала половинку, і пажа натомила,

І пажа полюбила, вся в мотивах сонат.


("Это было у моря, где ажурная пена")

В заголовку – поема Блока "Дванадцять" у перекладі Василя Бобинського

І руки потяглися до читаного раніше: до "Раннього раю" нашого сучасника Мойсея Фішбейна, до антології "Розстріляне відродження", до "Зів'ялого листя" (Ахматова, виявляється, свого часу, переклала його російською) Франка. А "Листя" стоїть поруч із аналогічно оздобленими (одне видавництва адже) "Трьома перснями" Антонича. Словом, ефекти доміно.

Тут був незаконний пост Ігоря Луценка

Народний депутат Ігор Луценко в день виборів вивісив пост, який агресивно контрагітує проти одного із кандидатів. Щодо неправдивості тверджень в тексті, готовий подискутувати з Ігорем пізніше...

''Наслідки'' Львівського форуму: і ''Занепад влади'', і ''Великий вибух популізму''.

Франсуа Міттеран ніби якось поскаржився Михайлові Горбачову, як непросто впоратися з країною, в якій чотириста сортів сиру. На що товариш генеральний секретар відповів: "Куди важче управляти державою, в якій в магазинах взагалі нема сиру"...

Кіно і Патріарх. Біографія Святійшого за 42 хвилини

Cоціальна реклама, якщо хочете. Забув написати про це вчасно. А давно хотів порекомендувати фільм про Патріарха Філарета, який вийшов ще наприкінці липня на каналі ICTV...

Частка української на ТБ неприпустимо мала. Саморегуляція була би кращим виходом. Власники не почули. Слово за законодавцями. Що казав Президент про мовні квоти

Сьогодні Верховна Рада, нарешті, має розглянути у другому читанні закон про впровадження квот для української мови на телебаченні. Робиться це лише щодо тих компаній, які користуються державним частотним ресурсом...

Країни Східної Європи сильно помиляються, коли вважають, що західні народи "заради них вступлять в третю світову війну". З уроків історії

Країни Східної Європи сильно помиляються, коли вважають, що західні народи "заради них вступлять в третю світову війну". Вони самі мусять захищати незалежність від можливої в майбутньому агресії з боку великих держав...

Сьогодні – Хресний Хід нашого Київського Патріархату

l – 28 липня 2016 р. Українська Церква відзначатиме річницю хрещення Київської Руси-України. З цієї нагоди у Володимирському патріаршому кафедральному соборі (бульв...