20 червня 2012, 18:59

Все майбутнє "Сучасності" – в руках лише півтора тисяч передплатників

Ось текст про цей журнал, який мені прислала Людмила Таран:

"Часопис "СУЧАСНІСТЬ" постав на базі двотижневика "Сучасна Україна" і місячника "Українська Літературна Газета", видавало Українське товариство закордонних студій.

Головні редактори в той період Іван Кошелівець (1961-1966 і 1976-1977), В. Бургардт (1967-1970), Б. Кравців (1970-1975), М. Скорупська (1978), Юрій Шевельов (1978-1981).

"Сучасність" багато уваги присвячувала питанням руху опору в Україні і друкувала твори його діячів (І.Дзюби, І.Калинця, Л.Лук'яненка, М.Мороза, Є.Сверстюка, І.Світличного, В.Симоненка, Г.Снєгірьова, В.Стуса, В.Чорновола) та ін. самвидавні матеріали.

"Сучасність" інформувала про культурні, національні, соціальні, політичні, економічні, демографічні процеси в Україні, в СРСР і в комуністичному блоці, інформувала про духові течії Заходу. Аналіз подій в СРСР і УРСР на сторінках "Сучасності", зокрема критика політики національної дискримінації й русифікації неросійськомовних республік, накликала на неї часті напади на сторінках радянської преси.

З січня 1992 року "Сучасність" виходить у Києві. Редакція визначає видання як "щомісячний часопис незалежної української думки", а основну тематику – як "література, наука, мистецтво, суспільне життя".

Протягом останніх п'яти років журнал тричі був змушений призупиняти вихід через постійний брак коштів, зміну інвесторів, засновників, головних редакторів і творчих колективів. Чергові номери виходили із запізненням на кілька місяців або навіть на півроку. Журнал зовсім не видавався з середини 2010. На початку весни 2012 інвестором "Сучасності" стало видавництво "Спадщина-Інтеграл" і в квітні часопис відновив свою роботу після півторарічної перерви.

"Сучасніть" сподівається на передплатників.

Про це на прес-конференції в УНІАН повідомив головний редактор часопису Тарас Федюк.

За його словами, доля часопису "Сучасність" протягом останніх п'яти років була нелегкою, тричі журнал змушений був призупиняти вихід. Востаннє це сталося у середині 2010 року.

"Це було пов'язано зі зміною влади, і, відповідно, політики, які його фінансували, опинилися в опозиції, опинилися без грошей. Це було несподівано і для редакції, бо якби попередили раніше, ми б знайшли якиїсь вихід", – уточнив Т.Федюк.

Він висловив переконання, що насправді Україні бракує такого журналу.

За словами Т.Федюка, буде активізовано авторів часопису, які співпрацювали з ним раніше, а також залучатимуться молоді талановиті письменники.

Він висловив сподівання, що оновлений журнал зацікавить читачів і завдяки новому підходу в розповсюдженні його номерів (посилення роботи над передплатою) стане самоокупним та незалежним.

"Абсолютно мізерна цифра – 1,5 тисячі передплатників – забезпечать його регулярний вихід без додаткового фінансування", – сказав Т.Федюк.

За його інформацією, передплата коштуватиме 220-230 грн на рік, на друге півріччя 2012 року – 106 грн, і це 20 грн у передплаті за номер.

Головний редактор нагадав, що у часописі 2009 – 2010 рр. були "прем'єри" вже широко відомих романів Василя Шкляра "Чорний ворон", Оксани Забужко "Музей покинутих секретів".

"Я хотів ще назвати прізвища письменників, науковців, авторів сучасності, які були в нас у попередній каденції. Це не всі, звичайно, прізвища: Іван Дзюба, Любомир Гузар, Мирослав Попович, Тарас Возняк, Сергій Жадан, Юрій Винничук, Кость Москалець, Станіслав Кульчицький, Мілорад Павич, Петро Мідянка, Юрій Андрухович, Сергій Грабовський. Будемо сподіватись, що українська світова література і наші автори залишаться з нами", – підкреслив головний редактор.

Як нагадав співголова редакційної ради часопису, письменник, громадський діяч Іван Дзюба, часопис "Сучасність" був заснований у 1961 році у Мюнхені групою емігрантів, які на той момент вже 15 років жили за межами України і відчули потребу видавати журнал незалежної української думки. Безпосередньо в Україні журнал почав видаватись з 1992 року.

Т.Федюк висловив сподівання, що вдасться налагодити передплату "Сучасності" для українців, які проживають за кордоном. За його словами, є плани зробити згодом й інтернет-версію журналу".

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Тут був незаконний пост Ігоря Луценка

Народний депутат Ігор Луценко в день виборів вивісив пост, який агресивно контрагітує проти одного із кандидатів. Щодо неправдивості тверджень в тексті, готовий подискутувати з Ігорем пізніше...

''Наслідки'' Львівського форуму: і ''Занепад влади'', і ''Великий вибух популізму''.

Франсуа Міттеран ніби якось поскаржився Михайлові Горбачову, як непросто впоратися з країною, в якій чотириста сортів сиру. На що товариш генеральний секретар відповів: "Куди важче управляти державою, в якій в магазинах взагалі нема сиру"...

Кіно і Патріарх. Біографія Святійшого за 42 хвилини

Cоціальна реклама, якщо хочете. Забув написати про це вчасно. А давно хотів порекомендувати фільм про Патріарха Філарета, який вийшов ще наприкінці липня на каналі ICTV...

Частка української на ТБ неприпустимо мала. Саморегуляція була би кращим виходом. Власники не почули. Слово за законодавцями. Що казав Президент про мовні квоти

Сьогодні Верховна Рада, нарешті, має розглянути у другому читанні закон про впровадження квот для української мови на телебаченні. Робиться це лише щодо тих компаній, які користуються державним частотним ресурсом...

Країни Східної Європи сильно помиляються, коли вважають, що західні народи "заради них вступлять в третю світову війну". З уроків історії

Країни Східної Європи сильно помиляються, коли вважають, що західні народи "заради них вступлять в третю світову війну". Вони самі мусять захищати незалежність від можливої в майбутньому агресії з боку великих держав...

Сьогодні – Хресний Хід нашого Київського Патріархату

l – 28 липня 2016 р. Українська Церква відзначатиме річницю хрещення Київської Руси-України. З цієї нагоди у Володимирському патріаршому кафедральному соборі (бульв...