SOS до Варшави. Поверніть на ''Інтер'' українську. Звернення до членів Громадської ради та власників ''Інтеру'' добродіїв Фірташа та Льовочкіна
Як повідомили УП та "Телекритика", днями у Варшаві Громадська наглядова рада Inter Media Group "проведе засідання, де обговорить зміну власників та топ-менеджменту групи.
"На порядку денному засідання Громадської наглядової ради – підведення підсумків моніторингу новинних програм каналу "Інтер" за час дії Меморандуму про співпрацю між Міжнародним фондом "Відродження" та UA Inter Media Group Limited, вироблення рекомендацій керівництву каналу та обговорення перспектив співпраці у зв'язку зі зміною власника медіа групи та її керівництва".
"Моніторинг новин "Інтера", що проводився провідними незалежними громадськими моніторинговими організаціями ("Академія Української Преси" та "Телекритика"), показав помітне покращення якості новинного мовлення на каналі за час дії Меморандуму", – йдеться у повідомленні фонду.
Цілком згоден з такою оцінкою. Протягом останніх місяців новини "Інтера" дійсно стали більше відповідати стандартам об'єктивної журналістики. Політична воля колишнього власника; вміння новинарів виготовляти якісній інформаційний продукт в умовах послаблення цензури; активність членів Громадської наглядової ради – ось три чинники, які забезпечили очевидний прогрес. Табу, по суті, залишилося одне – критика першої особи.
Однак забезпечення об'єктивності новин не єдина проблема цього каналу, варта уваги Громадської ради. На сьогодні канал хай і меншою мірою, ніж, наприклад, "Україна", дискримінує українську мову та права україномовних глядачів.
Надаючи телерадіорганізаціям право "на власний розсуд вести мовлення державною мовою, регіональними мовами або мовами меншин", так званий закон "Ківалава-Каліснічєнка" передбачає, що "обсяги такого мовлення мають відповідати чисельності мовних груп".
Ця норма означає, що обсяг мовлення українською мовою визначається не за суб'єктивним побажанням власників. На загальнонаціональних телеканалах він має становити не менше 70%, що відповідає кількості громадян України, які визнають українську мову рідною – саме за цим критерієм визначаються мовні групи!
Сподіваюсь, що члени наглядової ради, як-то: шановні Євген Бистрицький, Ігор Бураковський, Олександр Сушко, Вікторія Сюмар, Валерій Чалий, – порушать це питання перед власниками та менеджментом каналу. Особливі надії у мене на Івана Дзюбу, якого теж було проголошено членом ради.
Розраховую, що Дмитро Фірташ, який подає ознаки іміджу мецената-українофіла, зацікавиться темою поступового зникнення української мови з його приватного каналу, який, тим не менше, користується державним частотним ресурсом.
Думаю, глава адміністрації президента Сергій Льовочкін розуміє, що його мовна політика як власника каналу стане ще одним індикатором ставлення влади й ПР до української мови, рівно як його готовності виконувати норму закону, освяченого підписом "дорогого шефа".
Маю надію, що голова правління телеканалу "Інтер" Єгор Бенкендорф, який скорочував на Першому національному долю української мови, посилаючись на права російськомовних глядачів, тепер так само збільшуватиме частку української на "Інтері", переймаючись правами україномовних.
І навіть припускаю, що панове Євген Кисельов та Савік Шустер говоритимуть не лише мовою країни, яка запровадила для них заборону на професію й витурила на еміграцію, але й мовою країни, яка вже не один рік забезпечує гідною роботою, куснем хліба, грудкою масла та ложечкою чорної ікри.
Дивіться також "Чому з України російську енциклопедію відвідують у 4 рази частіше за українську"
