Чи могли б ми навіть мріяти про угоду з ЄС, якби газ був по 179, а тим більше по 50?
Якби 2009 року не було укладено газового контракту з переходом на світові ціни на газ, і ми б і досі кайфували на голці, встромленій в нас Путіним, чи міг би наш затуманений розум наважатися на такий раціональний крок як європейський вибір? Ясно, що обрали б дешеву наркоту.
А так ломка вже пройшла. Організм потроху відвик від дурману. Хоча й ще не повна, але вже ясність свідомості. І навіть калужанин Азаров починає говорити про те, що українцям слід зовсім відмовитися від російського газу. Хто 15 років тому вірив, що Україна зможе обійтися без сибірської нафти. Тоді у Кремля проти України було два види зброї: не лише "блакитне паливо", але й "чорне золото". Прожили без їхнього золота – проживемо і без палива.
От вам і ще один стратегічний наслідок угоди 2009 року – енергетична незалежність від Росії зменшилася настільки, що не може вже бути перешкодою європейському курсу.
То хіба за це слід саджати до в'язниці? Думаю, що таких далекосяжних наслідків Юлія Тимошенко, може, і не передбачала, але те, що вона розуміла стратегічну вагу переходу на ринкові ціни – факт, і країна від цього насправді тільки виграла.
Янукович та Азаров полюбляють говорити про міфічні збитки від газового контракту. Не все в політиці, а тим більше в гео- вимірюється грошима. Але якщо рахувати лише у валюті, варто було би обчислювати не збитки, а виграш у вигляді колосальної економії на незакупівлі абсолютно непотрібних, як показало життя, обсягів газу.
Можна було би заощадити ще більше, якби Янукович та Азаров не зробили масштабний, але все ж таки комерційний контракт невід'ємною частиною міждержавної угоди, позбавивши тим самим себе можливості добиватися знижок, в хорошому сенсі шантажуючи Газпром перспективою позову до незалежних від Москви судових інстанцій.
Дивіться також
Азаров похвалився позитивними наслідками газового контракту Тимошенко. Нарешті
Юлія Тимошенко: "Я вважаю, що лише перехід на ринкові ціни звільнив нас від газового рабства. Сусідня Польща вже десятки років споживає російський газ за максимальною ринковою ціною і не принижується, не здає свої національні інтереси в обмін на дешевий газ. точення. Ринкова ціна на газ – це жорсткий примус до модернізації країни, який уже давно був потрібен Україні, а як наслідок – повна енергетична незалежність".
PS
Ось щойно на УП виплили варті уваги слова Кучми: ""Не варто спокушатися і сподіватися на зниження ціни на газ для України. Такої ціни немає вже й для Білорусі. Тому що для цього немає ні економічних, ні політичних передумов", – сказав екс-президент.
На його думку, ситуація може змінитися хіба що після серйозних структурних змін на світовому та європейському енергоринку.
"Але це станеться ще не скоро. Упевнений, що кращі часи в наших відносинах з Росією в енергетичній сфері – низька ціна на газ, безперебійне постачання, достатнє наповнення сховищ, оптимальне транзитне завантаження ГТС – давно і безповоротно минули", – вважає Кучма.
"І не тільки тому, що комусь вдавалося домовлятися з Росією з цих питань, а комусь – ні. Просто ми все більше входимо в умови жорсткого енергоринку та загальносвітового подорожчання енергоресурсів", – зазначив екс-президент.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
