Відродження вітчизняного книговидання – це запорука звільнення від окупації інформаційного простору нашої держави
За останній тиждень я провів десятки зустрічей із мешканцями сіл, містечок, райцентрів Чернівецької, Кіровоградської, Полтавської – а сьогодні й Вінницької – областей. Багато бід об'єднують українців цих, здавалося би, таких різних куточків країни. Одна із них – це тотальна нестача української книги. Ця проблема тягне за собою безліч наслідків – від русифікації, денаціоналізації, окупації інформаційного простору – до браку українського мислення не лише серед молоді, а й серед її наставників. Ця політика режиму Януковича спрямована на падіння освітнього і морального рівня нації. Противагою таким прагненням влади є львівський Форум видавців, який щороку засвідчує: в Україні є величезна кількість високоякісної інтелектуальної книжкової продукції. Щоправда, нинішня влада робить усе, аби ці фоліанти не потрапили ані до рук простих українців, ані на полиці сільських бібліотек.
Влада регіоналів систематично знищує український інформаційний простір, вводячи Україну у русло так званого "русского міра". Одним із наслідків такої політики є знищення української книги. Експерти б'ють на сполох: в Україні стрімкими темпами скорочується книговидання. Так, якщо у 2008 році в Україні було надруковано 58 мільйонів примірників книг, то в 2011 – лише 47 мільйонів. За даними Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів, випуск книжок в Україні скорочуються в середньому щороку на 10 % і вже досяг своєрідного європейського антирекорду – менше однієї книжки на людину на рік (у країнах Європейського Союзу, приміром, видається 7 книжок на рік на одну людину).
Особливо стрімкими темпами скорочується видання україномовних книг, що й не дивно, адже при владі перебувають затяті українофоби. У 2012 році кількість видань україномовної літератури зменшилася на 15 % порівняно з попереднім роком. За даними Державної книжкової палати України, у 2012 році тиражі російськомовних книг виросли більш ніж на 75 %. Сумарний наклад випущених в нашій державі україномовних книг, не враховуючи шкільних підручників і навчальних посібників для ВНЗ, є набагато меншим, ніж наклад російськомовних книг. Маючи мізерні наклади, українська книга зазвичай просто не доходить до читача. І при цьому прем'єр Азаров має нахабство говорити про те, що обсяг книговидання в Україні збільшується! Вочевидь, він думає, що українці взагалі не вміють рахувати...
Важким ударом для вітчизняного книговидання є катастрофічне зменшення обсягів закупівлі видавничої продукції бібліотеками, які купують не більше 1-2 % виданої в нашій державі літератури. Звісно, в цьому немає вини бібліотек, приречених владою на злиденне існування. Українська книга не витримує конкуренції з російською, яка широким потоком йде в Україну.
Російська книга, за підрахунками експертів, займає понад 90 % книжкового ринку України. У тому числі, за підрахунками фахівців Державного комітету телебачення і радіомовлення, не менше 5-6 мільйонів примірників книг щороку ввозиться в Україну нелегально. Українські книгарні масово закриваються. Припиняють роботу видавництва, залишені державою напризволяще.
Декларовані владою програми сприяння книговиданню є насправді "мильними бульбашками". Так, впродовж 2010-2012 років на державну програму "Українська книга" влада виділила аж... 50 мільйонів гривень. Як при такій мізерній підтримці можна розвивати вітчизняну видавничу індустрію, залишається загадкою. Можна не сумніватися, що розроблений Державним комітетом телебачення і радіомовлення проект Державної цільової програми популяризації вітчизняної книговидавничої продукції та читання на 2013-2017 роки також залишиться лише "на папері".
"Свобода", прийшовши до влади, буде реалізовувати програму підтримки вітчизняної книговидавничої справи. Першим і найважливішим кроком на шляху до цього буде скасування оподаткування на україномовне книговидання. Для того, щоб українська книжка швидко стала конкурентоспроможною на ринку, буде збільшено ввізне мито на іноземну поліграфічну продукцію. Розвиток книговидання буде одним із ключових чинників українізації інформаційного простору нашої держави, формування суспільства, в якому знання будуть однією з найбільших цінностей. Це забезпечить посилення конкурентоспроможності України на міжнародній арені, повноцінну інтеграцію її у світове інформаційне суспільство.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
