"КРИМСЬКИЙ" СОРОМ на 7-му році війни з росіянами
Кажуть, що є іспанський сором. А я би назвав дещо "кримським", точніше – нашим суспільним соромом. Зараз я розповім, що маю на увазі під цим.
Це коли наші співгромадяни на 7-му році окупації Криму, ледь почувши слово "турки", прирівнюють кримців до турків. Починають питати: ну, типу як ви там? Адже це правда, що ви хочете побудувати в Криму турецький халіфат? (Що???) Адже це правда, що ваша мета – від'єднати Крим від України і приєднати його до Туреччини?
Дякуємо! Саме зараз не вийде за деяких обставин, але спасибі, що нагадали! Ну, звичайно, а як інакше? Адже всякий менший народ мріє влитися в більший разів у сто народ – особливо зі схожою на його мову мовою, – щоб за одне покоління в ньому розчинитися. Мрія кримців – вона така. І це цілком логічно. Ось галичани теж мріють якнайшвидше злитися з Росією, так? Аби раз і назавжди перестати існувати, стати, нарешті, росіянами...
Таке ставлення до кримців я досі бачу часом, і це пишуть абсолютно серйозно.
Соромно. Дуже соромно читати таке де би то не було. Це означає, що частина мешканців України так і не зрозуміла, хто ми, кримський народ. А, може, і сама себе досі не зрозуміла. Ця частина все тягнеться до російської "братньої, слов'янської" циці, а кримців вважає чужими, "чурками".
Пам'ятаю, коли вперше я приїхав до Криму, році в 1987-му, мені, білявому хлопчику (частина кримців – якраз такі, а взагалі в нашому народі 2 раси і 3 субетноси), місцеві довірливо повідомляли, що кримські татари мене скоро заріжуть. А потім ще років 25 русскомірниє командири натаскували українську армію на кримців, які "створили в горах терористичні загони Талібану".
Ну, ось і прийшов у 2014-му році до нас усіх цей...ібан. Частково – саме від нашої дурості, податливості на фейки, придумані навіть не в СРСР, а ще при Катерині. Але щоб те ж саме тривало і в 2020-му... Це треба бути зовсім з пам'яттю жаби, з мозком медузи. Таке слизьке щось росіянам навіть не треба перемагати – воно само зрадить свою країну, не приходячи до тями.
Загалом, у мене до вас маленьке прохання. Якщо ви побачите таких людей у своєму оточенні, спробуйте вставити їм на місце мізки. Інакше про це подбають росіяни, як у л/днр. У свій звичайний спосіб. Комендантською годиною корисним (для себе) ідіотам.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
