26 січня 2022, 17:05

Нова економічна нормальність

Світову фінансову кризу 2008-2009 років називали найжахливішою економічною кризою з часів Великої Депресії.

Її наслідком стала "Велика рецесія", а деякі авторитетні вчені, економісти і історики взагалі говорили про те, що 2008 рік став точкою відліку "Нової ери" світової економіки.

Ери, у якій світова економіка і світові фінанси, як ми їх знаємо, вже ніколи повернуться.

Але у 2019 році навіть найбільш песимістичні коментатори світової фінансової кризи зрозуміли, що вони були надто оптимістичними у своїх судженнях.

Пандемія COVID-19 завдала такого беспрецедентного удару світовій економіці, настільки спотворила розуміння і прогнозованість ортодоксальних економічних законів, практик і підходів, що навіть Клаус Шваб – засновник Всесвітнього економічного форуму (більш відомого як "Давос") та популяризатор терміну "Четверта промислова революція" визнав, що "світ ніколи не повернеться до норми".

Що означає, що "норми" як такої – більше не існує.

Нормальність перестала існувати, бо основою "нової нормальності" стала непередбачуваність та волатильність.

І навіть якщо ми призвичаємося жити у цій "новій нормальності", стане абсолютно очевидно, що її фундамент не матиме нічого спільного із законами, звичаями чи концепціями до 2019 року.

Можна посперечатись, що для України "нова нормальність" розпочалась ще раніше – у 2014 році, коли світ в якому ми жили, і наші уявлення про нього, вмить зникли і перестали існувати.

Та я пішов би ще далі і сказав би, що 2014 рік став початком "нової нормальності" не лише для українців, але і для всіх інших, хто вважав, що світова архітектура безпеки і стримування дозволяє тобі відчувати себе безпечно у власній країні.

Реальність виявилась інакшою.

Сьогодні на дворі 2022 рік, і у тому, що наша планета розпочала "Нову еру", про яку писали після кризи 2008 року, лишається все менше і менше сумнівів. "Еру туману", в якій добре видно лише зблизька, та й то – не завжди, в якій легко дезорієнтуватись, в якій щось може легко з'явитись і так само легко зникнути.

Але, як і у всьому, настання цієї ери має дві сторони медалі.

Адже нова ера потребує нової економіки, яка ґрунтуватиметься на інших політичних інститутах, економічних умовах та юридичних угодах, ніж ті, що переважали у "старій епосі".

І особливо сьогодні, коли на економіку України впливає три гібридні економічні загрози – пандемія COVID-19; енергетична криза та концентрація військ РФ на кордоні, ми маємо повне моральне право (якщо не екзистенційний обов'язок) починати шукати, розробляти і впроваджувати ці нові політичні інститути, економічні умови та юридичні угоди, щоб побудувати нову економіку.

Економіку більш резистентну та стресостійку.

Економіку гнучку, яка здатна реагувати появу кризових явищ.

Та головне – економіку життєздатну в умовах "Ери туману".

Така економіка не може бути обтяжена старими нормами, угодами чи догмами, особливо, якщо вони обмежують нас в умовах загрозливої ситуації для національної безпеки.

Нам потрібна модель, яка дозволить у ці буремні для всього світу часи захистити свою власну економіку, зміцнити нашу армію та зробити країну більш пружньою.

Принаймні – на якийсь короткий період.

Український вимір Британії

Непересічна в усіх сенсах цього слова подія, яка мала місце вчора у Верховній Раді України -виступи і Президента України і Прем'єр-міністра Великобританії, має особливий історичний символізм з декількох причин...

Недоторкане право українців

На обкладинці The Economist 2016 року пророча картинка – маленький путін вилазить з непомірно великої для нього металевоі статуї і підпис: "Порожня наддержава" 2016 рік...

Нова економічна нормальність

Світову фінансову кризу 2008-2009 років називали найжахливішою економічною кризою з часів Великої Депресії. Її наслідком стала "Велика рецесія", а деякі авторитетні вчені, економісти і історики взагалі говорили про те, що 2008 рік став точкою відліку "Нової ери" світової економіки...

Рада підтримала стимули для індустріальних парків!

Сьогодні ми фактично розпочали озброювати нашу економіку адекватними інструментами для конкурування за інвесторів у світі. Коли менше місяця тому ми святкували відновлення нашої незалежності, мені вкрай бракувало економічного контексту, адже справжню економічну незалежність Україна так і не відновила...

Про національну буржуазію

Сьогодні в Україні святкують день підприємця і від одного офіційного заходу до іншого тільки й чутно, що "підприємці – це кров держави" і що "влада мусить робити все, щоб їм допомагати"...

''Історія нас засудить''. Як Кремль робить з історії елемент гібридної війни

Минулої п'ятниці, 30 липня, поки на Вінниччині екс-суддя Чаус жахав місцевих селян своїм спіднім, у центрі Києва НАБУ влаштовувало погоню за СБУ, Данилюк кулаком псував око Мілованову, а в центрі "урядового кварталу" борці за різноманіття ґендеру (але не обов'язково – статі) люто вимагали уваги, малопоміченою залишилася подія, яка, ризикну припустити, варта значно більшої уваги, ніж вся вищеописана "клінічна одіссея" передостаннього дня липня...