Віктор Ющенко – ''Приятель Покойника''
В одному відомому фільмі трапилось жахливе: бандюки повинні були завалити чувака, який їх жорстоко кинув, але випадково помилились і замість нього замочили іншого – ні в чому не винного "ботана" – людину-рослинку.
Щось таке трапилось і в українській політиці: мали були завалити Ющенка, а замочили Мороза.
Після пріснопам'ятної ночі на Івана Купала (7 липня 2006 року) всі подумали, що Мороз – справжній Іуда і кидала. Тому його рейтинг вмер раз і назавжди, а соцпартія в одній тільки Полтавській області з колишніх 12,74% (2006 року) обвалилась до 2,98% (2007 року).
Після Івана Купала назва партії перетворилась на синонім зради, а ім'я Мороза, який став спікером на дев'ять місяців, перетерли через жорна моральних оцінок – аж поки його не перемололи в прах.
Бо Оранжева революція зробила моральний вимір домінуючим в українській політиці: неморальна в очах громадськості (журналістів, політологів, інколи навіть просто звичайних обивателів) поведінка того чи іншого політика вбиває його для майбутнього політичного життя.
Але інколи навіть і цей суд – грізний та невідворотній – дає проколи.
Саме це трапилося і з Морозом. Його розвели на замануху од Партії регіонів якраз тоді, коли "регіоналів" спокушала "Наша Україна" в надії кинути леді Ю з її косою та прем'єрськими забаганками.
Отже, якщо казати мовою біблійних образів, Мороз – це аж ніяк не Іуда. Він скоріше – вітхий Адам, якого спокусила Єва, яку саму спокусив Змій-Спокусник з "Нашої України" (у 2006 році це ще не Балога).
Коротше кажучи, перед Морозом треба ще три рази колективно вибачитись, визнати його жертвою інтриг "Нашої України" і посипати голову попелом. Або сміттям.
Ну невже ця дама з Катеринослава така вже жахлива, невже вона, наче ядерна війна, така невідворотня, що заради неї кавалери-чоловіки готові стрибати у вогонь та палити свої політичні репутації, свої добрі імена, своє майбутнє у політиці?
Мороз спалився в очах громадськості першим – як видно, помилково.
Хто на черзі?
Ніж для колоття льоду вже наточений.
Але лежить він на вулиці Банковій.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
