3 квітня 2008, 15:36

Бухарест: Впарити задешево суверенітет України ОБЛОМИЛОСЬ

Мене дуже цікавить теоретичне політологічне питання: чи доречно екстраполювати (себто переносити) міжлюдські стосунки на міжнародні? Наприклад, якщо у людини є гідність, вона не стане лизати задницю в крутого дяді спонсора. Вона буде прагнути горизонтальних відносин і не стане дивитися на дядю знизу вгору.



Ну а якщо людина зломлена, якщо вона готова стояти на колінах, якщо немає гідності та самоповаги, її всі змішують з гряззю, зневажають і трахають. Трахають і зневажають. Першим – той самий дядя спонсор.

От мене і цікавить: чи такі стосунки зберігаються у політиці?

Я не маю нічого проти США. Я цю країну поважаю і мрію, коли лідери країн СНД будуть так само перейняті національними інтересами своїх країн, як лідери США.

Я не маю нічого проти Буша-мол. Він мені симпатичний як щирий та цілеспрямований політик, досить послідовний голова своєї країни.

Я не маю нічого проти НАТО. Я цей блок поважаю за впертість та вірність ідеалам євроатлантичного месіанізму.

Страшно сказати, я навіть проти Ющенка нічого не маю. (...) (самоцензура)

Ну і, звісна річ, я не маю нічого проти контактів України на вищому рівні з США, ЄС, Росією, Китаєм та іншими країнами.

Але коли в Київ приїздить не голова США, а отой самий дядя-спонсор та феодал, і приїздить він не до лідера України, а до сюзерена, наймолодшого "родича", якого відверто зневажає і всіляко це підкреслює (на невербальному рівні), мені дуже сумно.

І ще сумніше, що для багатьох з тих, хто називає себе українськими патріотами та прихильниками усього українського, суверенітет України не є цінністю. Слід спочатку встати з колін і навчитися поважати себе самого.

Інакше тебе будуть зневажати і трахати. Трахати і зневажати.

P.S.

Усіх прихильників збереження суверенітету України щиро вітаю з тактичною перемогою в Бухаресті!

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.